На Чернігівщині в селі Малинівка енергетик урятував лелеченят. Лелеча родина змостила гніздо на цьому стовпі, неподалік оселі Лідії Здор. Жінка постійно спостерігала за сім’єю. Двоє малят залишилися сиротами, коли їхній батько згорів від електроструму високовольтних дротів. А мати намагалася поставити на крило двох дітей самостійно, та сили їй забракло.
«У мене аж розривалося серце… Вона прилетить, а вони крилечками махають, дзьоби порозкривали – і до неї. А що ж вона мама сама», — найпершою помітила лелеченят Лідія Здор.
Дітлахи так і не навчилися літати, а мати-лелека відлетіла у вирій без малят. Лелеку-хлопчика селяни знайшли вже за кілька днів на сусідських городах. Він був зовсім кволий.
Тепер і за батька, і за матір цій малечі Володимир. Він підібрав кволого бусла та забрав із гнізда його молодшу сестричку. В своєму саду зробив їм загін і поступився місцем у власній лазні.
— Я тебе скільки вчив, щоб ти мене не боявся. Я ж тобі зла не зроблю.
Місцевий електрик Володимир Логвин зізнається: опікуватися лелечою родиною почав давно. Ще коли вони тільки гніздилися на електроопорі, змайстрував залізну основу для гнізда. Птахи доробили оселю за два дні й одразу народили малят. Звістку про загибель дорослого бусла переживали мало не всім селом. Нині носять малечі свіжовиловлену ставкову рибку.
«Якщо ми можемо чимось допомогти, бо найстрашніший звір на землі – це людина. Тому треба допомогти. Ось подивіться, він же беззахисний. Ось я взяв його на руки і що він мені зробить?», — лелечий опікун Володимир Логвин.
Орнітологи переконують: така людська послуга – ведмежа. Олександр Федун переконує: люди передчасно почали допомагати птахам.
«Наприкінці гніздового періоду птахи, не тільки лелеки, зменшують кількість прильоту, поступово стимулюючи до перельоту, бо так чи інакше вони мають покинути гніздо. І почати самостійно – спершу під контролем батьків, а тоді й самі – здобувати їжу», — орнітолог Олександр Федун.
Тепер новий лелечий тато постійно консультується з ветеринарами та намагається обрати птахам правильний раціон на зиму, щоби до весни поставити їх на крило.
— Я їм розказую що треба добре їсти, аби перезимувати, бо нам нікуди діватися, а весною прилетить ваша мама і буде рада вас побачити.
А на харчування він щомісяця витрачає понад 800 гривень. Кожні два дні розтоплює лазню, щоб малечі не було холодно ночувати.
Журналіст: Наталія Тягнирядно
Оператор: Дмитро Дриганов
Читайте новини ЧЕline у соціальних мережах Instagram та Facebook.
