Громада Сновщини активно допомагає захисникам України, десятки людей об’єднуються задля спільної мети – перемогти ворога. Учні, батьки та вчителі місцевої гімназії надавали допомогу воїнам ще від початку вторгнення на сході України, а після вторгнення окупантів на Чернігівщину опанували ще й нові напрями.
«Почали з плетіння маскувальних сіток, першою була зимова. Тоді ми ще вчилися, залучали дітей до цього. Допомагали наші випускники. Далі організовували різні акції до свят, формували подарунки для військових. Потім проводили акцію «Портфелики для дітей сходу», збирали рюкзаки та наповнювали їх усім необхідним канцелярським начинням. Збирали продукти харчування, допомагали Чернігівському шпиталю. Збирали консервацію, солодощі. І протягом усіх цих років плели сітки», — Інна Харченко, заступниця директора з виховної роботи Сновської гімназії.
Плести сітки допомагали і жителі громади, вони приносили різну тканину або ж нарізали її. Але в теперішній час головне в цьому процесі – основа, якої не вистачає. Шукають її у рибалок і навіть зшивали для цього сітки від картоплі. Корюківські волонтери частково також ділилися запасами, тепер вони разом виготовляють ще й маскувальні «Кікімори».
«Ми ще опанували цього року новий вид плетіння – і виготовляємо отакі «Кікімори». На манекені – основа, це вже готовий костюм. Це верх із капюшоном, і оце низ – такі штанці. У нас є група дівчат-майстринь, то ми вже готові виготовляти нові», — Інна Харченко, заступниця директора з виховної роботи Сновської гімназії.
На виготовлення маскувальних костюмів потрібно менше часу, аніж на маскувальні сітки. Один костюм можна сплести за один день.
«Отак ми відраховуємо та намічаємо майбутнє розташування. Перший рядочок через чотири клітинки, а потім – через дванадцять. А потім нав’язуємо», — Інна Харченко, заступниця директора з виховної роботи Сновської гімназії.
На відміну від ниткових «Кікімор», такі мають меншу вагу, це означає, що й захисникам буде легше в них. Головне – використовувати натуральні тканини. Для цього ідеально підходить постільна білизна, яку можна фарбувати в потрібний колір. Сьогодні всі викладачі та учні мріють лише про мир у рідній країні, аби вони мали змогу відновити очне навчання. 260 учнів наразі навчаються дистанційно, але це не заважає їм досягати висот.
«Ми працювали в цих умовах, тож наші учні на другому етапі обласних всеукраїнських предметних олімпіад вибороли 10 дипломів. Іщук Ірина, учениця 10 класу, отримала диплом першого ступеня в «МАН» у туристичній секції. Зараз готується захищати свою роботу на всеукраїнському етапі. Литвиненко Роман пройшов конкурс FLEX, який проводить Британська Рада, наступний рік він навчатиметься в Америці», — Лариса Амельченко, директорка Сновської гімназії.
Тож тепер викладачі облаштовують аудиторії та приміщення. І мріють запустити нову їдальню.
«Це приміщення нашої їдальні, воно згоріло у 2016 році. І його уже відремонтували, зробили все можливе. Там у нас кухня буде, але, на жаль, на цей момент у кухні немає ще обладнання, яке коштує понад 5 мільйонів гривень», — Лариса Амельченко, директорка Сновської гімназії.
Усвідомлюючи складність ситуації в державі, сподіваються на допомогу благодійників. Але всі одностайно вважають: перемога буде за нами, а наблизити її може кожен, треба просто щодня робити те, що вмієш.
Журналіст: Марина Кирієнко
Оператор: Сергій Бутько
