Гучно підспівуючи улюбленій пісні та весело підтанцьовуючи, вихованці групи денного перебування для дітей із важкими формами інвалідності «Вулик» проводять час у закладі. Дні, коли вони мають змогу розважатися тут разом із друзями та вихователями, для дітей дійсно важливі. Адже зазвичай увесь свій час вони проводять удома.
«Наша група «Вулик» була створена як група денного догляду для дітей та молоді з інвалідністю. Створили її для дітей та молоді з інвалідністю, які не відвідують навчальні заклади та вимушені сидіти вдома», — Оксана Дорошенко – вихователька групи денного догляду «Вулик».
Група існує уже шостий рік. За цей час встигли чимало: створили творчу майстерню, театральний простір, займаються з дітками лікувальною фізкультурою та потрошку опановують шкільну програму. До війни мали навіть власний автобус, тож вдавалося возити вихованців на екскурсії. Та під час активних бойових дій він зазнав серйозних пошкоджень і зараз потребує ремонту, тому всі активності проводять лише в закладі.
«Група розрахована на таку діяльність, що ми і організовуємо різні свята, і проводимо психологічні тренінги, щоб дітей розвантажити. Багато дітей стали більш спокійними, більш відкритими», — Оксана Дорошенко – вихователька групи денного догляду «Вулик».
Раніше повноцінне функціонування групи фінансувалося «Бюджетом участі». Утім, із початком повномасштабного вторгнення робота закладу опинилася під питанням.
«Із початком війни фінансування припинилося, і ми постали перед питанням, що групі нема за що існувати. Але запит від дітей був дуже великий. Коли всі повернулися в місто і в червні ми зібралися, вирішили, що ми будемо не ми, якщо ми не підтримаємо своїх дітей», — Оксана Дорошенко – вихователька групи денного догляду «Вулик».
Зараз група працює лише один день на тиждень – у вівторок. Вихователі не отримують заробітної плати. За використану електроенергію в закладу великі борги. В приміщенні холодно, адже зараз воно не опалюється.
«Дуже холодно. Якщо зважати на особливості наших діток, на те, що вони сидять у візочках, то у них дуже швидко замерзають кінцівки. Тому це для нас це найбільша проблема», — Ірина Опарій – мама вихованця групи денного догляду «Вулик».
Зараз вихователі опалюють кімнатки електрообігрівачами, аби мати можливість займатися з дітками. Адже для них «Вулик» — місце, в якому вони розважаються, розвиваються, дружать і люблять. Місце, де просто «дуже добре».
«Тут дуже весело, добре, повчально. Головне, що нам це потрібно. Тому що дуже багато дітей сидять удома і взагалі нічого не роблять. Це як спосіб відволіктися від усього, що в нас останнім часом коїться. Якось повеселитись», — Анастасія Асоско – вихованка групи денного перебування «Вулик».
«Ми з Колею дружимо. Працюємо іноді разом, робимо роботи різні хороші. Малюємо якусь картину цікаву», — Кирило Мацапура – вихованець групи денного перебування «Вулик».
За словами дітлахів, за їхніми усмішками та активністю на заняттях можна зчитати любов до групи. Про важливість «Вулика» говорять і батьки.
«Ця організація на цей час є єдиною, куди діти наші можуть приходити. Вони з власної ініціативи приїжджають. Приїжджають навіть не з Чернігова, аби з нашими дітками працювати. Ми їм дуже вдячні за це», — Світлана Сергієва – мама вихованця групи денного догляду «Вулик».
Зараз заклад, який є улюбленим місцем для 25 діточок, перебуває під загрозою закриття, адже просто не має змоги оплатити свої рахунки. Колектив і батьки сподіваються, що їм вдасться знайти небайдужих людей, які будуть здатні допомогти вберегти другу домівку для їхніх діточок.
«Взагалі для наших дітей спілкування — це дуже важливо, тому що, окрім цих груп, у багатьох нема місця, де вони могли б поспілкуватися з однолітками. У нас діти дружать, заводять якісь симпатії, бо вже ж підлітки. Навчаються жити в соціумі, тому що коли ти відокремлено живеш, то ти спілкуєшся тільки з рідними. Хочеться, аби вони були відкриті, і місто наше було для них відкрите», — Оксана Дорошенко – вихователька групи денного догляду «Вулик».
Журналіст: Таліна Тарасенко
Оператор: Сергій Бутько
