Національне надбання – під загрозою загибелі: як війна вплинула на роботу Інституту мікробіології (Відео)

Вибиті вікна, холод у лабораторіях і понівечена стеля. Усе це – реалії існування Чернігівського Інституту сільськогосподарської мікробіології. Заклад у своєму розпорядженні має кілька корпусів у різних частинах міста та полігони. Однак жодну частинку великого дослідницького організму Чернігова російська орда не залишила без руйнувань.

«Тут на території інституту рвалися снаряди. Корпус залишився без багатьох вікон. Без вікон стоїть корпус, що в місті. Постраждали наші поля, які за містом, де розміщений наш полігон. Теж рвалися снаряди, падали ракети», — Світлана Дімова – завідувач лабораторії ґрунтової мікробіології Інституту сільськогосподарської мікробіології та АПВ НААН м. Чернігів.

Протягом 60 років роботи інституту, створювалася колекція корисних ґрунтових мікроорганізмів, які використовуються для розроблення біологічних препаратів. Вона отримала статус національного надбання. Під час активних бойових дій головну цінність інституту з-під обстрілів вивозили співробітники.

«Вивозили співробітники. Нашу лабораторну колекцію з перспективними штамами, яка зберігається у цьому корпусі, вивозив Віталій Васильович Волкогон. На своєму транспорті, під кулями, під снарядами, що летіли тут, на Бобровиці», — Світлана Дімова – завідувач лабораторії ґрунтової мікробіології Інституту сільськогосподарської мікробіології та АПВ НААН м. Чернігів.

Та якщо тієї буремної весни національне надбання вдалося врятувати, то зараз воно перебуває під загрозою загибелі. Адже вибиті віконні шибки, відключення світла – все це фактори, що не дають можливості створити потрібні умови для існування бактерій. 

«Вони можуть загинути. Якщо не буде світла, електроенергії. Не буде працювати апаратура. Холодильники. Потрібні певні умови. Наслідки непередбачувані, результат роботи сотень вчених можуть загинути», — Світлана Дімова – завідувач лабораторії ґрунтової мікробіології Інституту сільськогосподарської мікробіології та АПВ НААН м. Чернігів.

Значно погіршилися й умови праці робітників. Заробітна плата знизилася на 50%. Виживати на такі копійки можуть не всі, це зумовлює масові звільнення за власним бажанням. Інститут втрачає досвідчені кадри.

«Наша інфраструктура певною мірою знищена. Ви могли бачити незасклені вікна. І деякі прилади зруйновані, але, попри це, ми працюємо, наскільки нам вдається. Головне – Перемогти в цій війні». — Віталій Волкогон – доктор сільськогосподарських наук, академік НААН України.

Зараз проводиться експертна оцінка пошкодженого майна. В майбутньому буде відома остаточна сума, якої потребуватиме Інститут, аби відновити попередній стан. Утім, кожен день зволікання наближає нас до зими. Зими, яку унікальні екземпляри пережити не здатні.

Журналіст: Таліна Тарасенко

Оператор: Сергій Бутько