27 березня йому виповнилося б 29 років, проте назавжди залишилося 27. Микола Барановський – захисник із Чернігова, Герой, який назавжди залишиться в пам’яті рідних і знайомих усміхненим, щирим та сміливим. Він віддав своє життя за Україну.
«Спочатку люди бачили його посмішку. Він посміхався, мені здається, навіть більше ніж на 32 зуби. Дуже веселий, він завжди допомагав і був дуже відважним», — племінниця загиблого Героя Владислава Карцан.
Микола Барановський навчався в 35-й школі в Чернігові, пізніше – в будівельному ліцеї. Проходив строкову службу, повномасштабне вторгнення його застало в Маріуполі. Микола входив до складу батальйону «Азов».
«Коли ми запитували: Коля, вже, можливо, досить? Уже досить багато часу пройшло. Повертайся до звичайного цивільного життя. Він казав, що поки Україна не повернеться до своїх кордонів, поки він і такі, як він, не відвоюють Україну повністю, то він не залишить цієї справи.
Він казав, що Маріуполь дуже схожий на Чернігів, тільки трішки менший. Трішки спокійніший, ніж Чернігів, але дуже схожий.
Він був командиром вишколу, тобто він навчав майбутніх воїнів, йому це дуже подобалося. Йому подобалося бачити, як зростають ці воїни, як вони тільки прийшли і якими стають після пів року, дуже подобалося», — племінниця загиблого Героя Владислава Карцан.
Микола Барановський завжди підтримував рідних. Навіть перебуваючи в найгарячіших точках, він завжди знаходив слова, аби заспокоїти їх і був налаштований на перемогу.
«Він казав, що все добре, все окей, не переживайте, в нас тут усе спокійно. І ми тільки з новин дізнавалися, що де ж там спокійно, нічого спокійного немає. І останнє його повідомлення, перш ніж він здався в полон: не хвилюйтеся, все норм, я скоро буду вдома.
Навіть в останній вечір, коли Коля був ще живий, то вони мріяли про те, коли вони вийдуть на свободу… Вони займалися спортом, у Колі були дуже круті плани, але всі вони пов’язані зі службою все одно», — племінниця загиблого Героя Владислава Карцан.
Унаслідок вибуху, що стався в ніч на 29 липня 2022 року в колонії в Оленівці Донецької області, загинули понад 50 українських військовополонених. Серед них був і Микола. Про це рідня дізналася з опублікованих списків російської сторони.
«Звісно, ми обдзвонили всі можливі служби, починаючи від Червоного Хреста, патронатних служб, телефонували в координаційний штаб, СБУ і так далі. Всі казали, що зачекайте, можливо, це неправда, можливо, це провокація, ми не можемо нічого стверджувати», — племінниця загиблого Героя Владислава Карцан.
Дуже довго рідні сумнівалися, чи справді Микола загинув. Поки у вересні 2022 року його тіло не повернули в Україну під час обміну. Після цього була безліч ДНК-експертиз, і тільки 8 червня 2023 року рідні змогли провести в останню дорогу Героя.
«Дуже довго країна-агресор не давала можливості забрати тіла, по-перше. По-друге, вона не допускала Червоний Хрест до розслідування, що там трапилось», — племінниця загиблого Героя Владислава Карцан.
У день народження Миколи Барановського в його рідній 35-й школі відбулися спортивні змагання, присвячені Героям-випускникам, які віддали своє життя за Україну. Їх 14.
«Про це важливо говорити, тому що учні нашої школи і не тільки нашої, розуміють, що війна триває. Ця війна залучає велику кількість нашої молоді, батьків наших учнів. Тому діти мають розуміти, що все, що відбувається в закладі освіти, йде на підтримку наших Збройних сил і України, на підтримку того, щоб скоріше настав мир і що ми вдячні нашим захисникам», — директор школи №35 Наталія Іваницька.
Під час заходу пам’яті школярі віддали свою шану Героям, дізналися більше про загиблих захисників, які навчались у їхній школі. Також відбувся спортивний турнір серед школярів і змагання з бігу. Головною метою цих змагань є збереження пам’яті про українських Героїв.
Журналіст: Оксана Замятіна
Оператор: Сергій Бутько
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
