Не тільки долари та євро: чернігівський боніст розповів про своє унікальне хобі (Відео)

Колекціонування – це доволі цікаве хобі, навіть зі спортивним відтінком, коли в пошуках нового екземпляра можна обнишпорити пів світу. А завдяки сучасним комунікаціям це заняття стало ще доступнішим і різноманітнішим. Останнім часом в Україні знову набуло популярності хобі – збирати поштові марки. Утім, вистачає й інших цікавих напрямів, зокрема боністика. Віталій Чернюк колекціонуванням банкнот займається вже шість років і за цей час встиг зібрати чимало унікальних екземплярів із різних куточків світу.

«Почалось це все з того, що мій брат зацікавився однією банкнотою, це було багато років тому. Банкнота незвичайна – 0 євро її номінал, – і це було незвично, бо всі розуміють, що є номінали 1, 2, 10 гривень або доларів чи євро, а тут нуль. Отак і почали, почитали про цю банкноту. Їх випустили в німецькому місті Кіль, це як сувенірна бона. Її багато хто випускає, станом на сьогодні приблизно 50 випусків різних було. Кожне місто може зробити таку банкноту, вона в єдиному стилі, там розміщується інформація про місто і так далі. І це просто як сувенірна продукція», — Віталій Чернюк, боніст.

За словами Віталія, першу добірку почали збирати хаотично. Вибирали банкноти за дизайном із різних куточків світу. А вже потім почали формувати колекцію за категоріями.

«Можна збирати за якимись напрямами. Хтось збирає виключно полімерні банкноти, хтось виключно банкноти певної країни. Наприклад, хтось збирає банкноти з уже покійною королевою Єлизаветою. Ми збираємо різні, є колекція банкнот, які виходили в Україні й ті, що не були випущені, якщо брати перші 50 та 100 гривень. Збираємо і полімерні, станом на сьогодні є 150-160 країн і в середньому по 5-7 номіналів із цих країн у колекції», — Віталій Чернюк, боніст.

Звісно, один із найголовніших критеріїв цінності, окрім унікальності купюри, це її стан.

«Банкнота цінується тоді, коли вона в банківському стані. Тобто її надрукували, виготовили, ніхто її не згинав. Усі куточки рівні, немає жодних плям. Це стан UNC, то ця банкнота буде цінна. Якщо ви купите банкноту, яка умовно коштує 10 тисяч гривень, і ви її зігнули навпіл – продати її зможете, але вже за 5 тисяч гривень. Так, її можна попрасувати, якось відновити, але це в будь якому випадку буде помітно», — Віталій Чернюк, боніст.

У 1961 році була заснована «Міжнародна спільнота банкнот», що налічує тисячі представників по всьому світу, які відстежують цікаві екземпляри та створюють рейтинги. Віталій разом із братом також є учасниками спільноти.

«Раз на рік обирається найкрасивіша банкнота року офіційними членами цієї організації. Кожен представник може винести свою пропозицію, вона номінується і проходить або не проходить до фіналу. І там уже, грубо кажучи, є десять банкнот, серед них потім обирається найкрасивіша. Так от, є кілька банкнот європейських – це Фарерські острови – вона дуже-дуже цінна. Навіть у тому сенсі, що її знайти дуже важко. На eBay вона коштує приблизно 1 тисячу доларів. Це та банкнота, яку я хотів би собі зараз у колекцію», — Віталій Чернюк, боніст.

Паперові грошові знаки певною мірою ще є показником культури, технічного та економічного розвитку, добробуту народу, його громадського і політичного устрою, документальне свідчення багатьох історичних подій держави. Вони передають характер епохи, розповідають про культуру, особливості побуту народу, його традиції, ідеологічні доктрини та пріоритети в кожен історичний момент.

«Дуже класні банкноти – фунти з Черчиллем. Полімерні купюри з Єлизаветою, які зараз є новими в Англії, вони чудові та красиві. Коштують дуже недешево, знайти їх можливо. Німецька демократична республіка за 1985 рік – це 500 марок. Банкноти жодного разу не були в обігу. Їх також надрукували, але через побоювання щодо занепокоєння населення не пустили в обіг, однак і не утилізували одразу. Вони зберігали їх, але двоє людей викрали певну кількість і ось вони періодично десь з’являються на торгах і їх можна собі придбати в колекцію», — Віталій Чернюк, боніст.

Є цікаві банкноти саме за номіналом.

«Африка – Зімбабве, номінал – сто трильйонів, це найбільший номінал серед усіх банкнот, які є в усьому світі. Бо станом на сьогодні немає більшого номіналу, також є в нас у колекції», — Віталій Чернюк, боніст.

Українські банкноти хоч і мають відносно невелику історію, утім, серед них також є цінні випуски.

«Коли був перший випуск гривень, то номінал був 1, 5, 10 та 20. А 50 та 10 гривень були заплановані, але в обіг не пішли, а потім почав змінюватися дизайн – і ось уже про них люди знають. А про ті, що були перші заплановані, багато хто й не знає, що 50 гривень були червоного кольору, а 100 гривень – зеленого. Ті банкноти, які зараз можуть щось коштувати, якщо це, до прикладу, обмежений тираж. Ось коли перша тисяча виходила, то якщо це відмінний банківський стан UNC. І це серія АА і дуже гарний номер, то вона коштувала 1200 гривень, тобто від номіналу не дуже дорожче. А якщо взяти старіші зразки, плюс ще залежить від того, хто був головою Національного банку і чий там стоятиме підпис, то ті банкноти можуть коштувати тисячі», — Віталій Чернюк, боніст.

Національний банк України також періодично випускає колекційні банкноти, а стежити за виходом можна на офіційному сайті.

«Є, наприклад, лоти, які випускає Національний банк України. Він спеціалізується і на монетах, і на банкнотах. Є цікаві випуски, наприклад, із нашим Леонідом Каденюком – номінал 1 гривня. Також упевнений, що багато людей не знають, що був такий випуск. Звісно, вона не обігова, але має цінність. Бо це дуже класна українська банкнота, вона присвячена відомій людині і періодично Національний банк може випускати одну або дві бони, а інколи за рік може і не одну», — Віталій Чернюк, боніст.

А ще заняття боністикою стало підґрунтям до розвитку свого YouTube-каналу. Тож як ми бачимо, інколи цікаве хобі може спонукати до всебічного розвитку, нових знайомств і досвіду.

Журналіст: Марина Кирієнко

Оператор: Сергій Бутько