Поїхав на хутір, щоб творити: аскетичне життя чернігівського художника зі світовою славою (Відео)

27 лютого минає 188 років від дня народження видатного живописця Миколи Ге. Він має російське походження, багато картин написав, перебуваючи у Франції, Італії та Німеччині. Але тривалий період життя провів в Україні, а саме – на Чернігівщині. Тут він викупив маєток у свого тестя, куди й переїхав із родиною, аби мати змогу вільно творити. Фахівці кажуть, що Ге був неперевершеним портретистом, майстром історичного жанру та писав твори на євангельські сюжети.

«Він бачив, які жорстокі звичаї були в той час, що їх сповідував царизм відносно простого населення. Він бачив, що за часів Олександра ІІІ у Росії відбувались криваві війни. Придушували революційні всілякі рухи. І оці смерті, це страшенне насилля він відображав у досить такій реалістичній манері, на великих форматах полотна саме в євангельських сюжетах», – Світлана Курач, головний зберігач фондів Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.Галагана.

Перебуваючи на хуторі, митець обзавівся пасікою та став вегетаріанцем. Він мав чималі статки, але віддавав перевагу простому одягу. Дослідники розповідають, що Микола Ге щедро розплачувався з тими, хто йому допомагав по господарству. Його спосіб життя був доволі аскетичним.

«Одяг носив грубий полотняний. Не соромився віддати старий поношений піджак. Це був єдиний піджак – на всі випадки. У ньому він їздив до Петербурга, був у різноманітних товариствах. Одного разу в нього попросили цей фрак, оскільки він був людиною безвідмовною, він його віддав. Та поки піджак носив інший, художнику довелося сидіти вдома в одних штанях і сорочці, бо іншого одягу в нього не було», – Алла Білащенко, зберігач фондів, заступник директора музею художника М.М.Ге, м. Ічня.

Земляки розповідають, що, живучи на хуторі, Микола Ге опанував фах пічника. Він любив допомагати людям, викладаючи для них печі, а платнею за його роботу була лише тарілка вишень.

«Ходив він у зеленому бідному нещасному піджаку. Він мандрував від однієї станції до іншої. Його люди в Плисках навіть і знали, що це непроста людина, він допомагав людям, захоплення в нього таке було – робити печі та груби», – Галина Подоляк, заступник директора Фастовецького НВК із виховної роботи, дослідниця.

Зараз у Чернігівському обласному художньому музеї є дві портретні роботи, що приписуються майстру. Одна з них передана музею спадкоємцем жінки-власниці картини, яка працювала на хуторі Ге, коли він там ще мешкав. Проте на той час там проживали й інші художники. Довести авторство неможливо, адже підписів і датувань на творах нема, проте висока ймовірність, що сангіна на папері – справа рук саме Ге.

«Власником картини був чернігівський художник Андрій Петусь, а його дружина товаришувала з портретованою. А саме з Єфросинією Хіряковою. І от, зі слів Хірякової, Петусі колись теж розповідали працівникам музею, що начебто цей портретний твір виконаний Миколою Миколайовичем Ге. Але на тому творі теж немає підпису, тому він теж під знаком питання», – Світлана Курач, головний зберігач фондів Чернігівського обласного художнього музею ім. Г.Галагана.

Микола Ге створив чимало портретів родини свого друга Льва Толстого, який неодноразово приїздив на хутір, що зараз називається Шевченківським. Саме ж помістя не збереглося, на його місці – пустир. Та роботи вдалося врятувати. Багато з них перенесено в Ічнянський краєзнавчий музей, де зберігається й посмертна маска письменника. Решта картин експонується в музеях міст України та закордоння.

Журналіст – Ольга Лазун

Оператор – Дмитро Дриганов

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register