«Трудове законодавство?» – такого не чули. «Відповідальність місцевої влади?» – це не для Чернігівщини. Працівники трьох, а простіше кажучи, всіх дитячих садочків райцентру Борзна, протягом року вибивають свої ж зароблені через рішення судів.
«Уже більше року ми боремося з нашим міським головою через невиплату заробітної плати», — Лариса Адаменко, голова профспілки, психолог дитячого садочка м. Борзни №1.
«Почало тягнутись із серпня минулого року. Там трішки із затримками, а ось за червень вже зарплати немає», — Надія Король, вихователь дитячого садочка м. Борзни №2.
«Та ми не живемо, а виживаємо. Боляче, що так ставляться до первинної ланки освіти. Це найменші, і вони, як губочка, все вбирають», — Світлана Деркач, вихователь дитячого садочка м. Борзни №2.
Міський голова Борзни Анатолій Койдан замість того, щоб узяти на себе відповідальність за борзнянських дітей, як це роблять у всіх райцентрах, розводить демагогію, що, згідно із законодавством, він не повинен фінансувати садочки.
«Стаття четверта Бюджетного кодексу каже, якщо щось інше написано в інших законах, повертаємось до Бюджетного кодексу», — Анатолій Койдан, міський голова Борзни.
Наприклад. для порівняння, працівникам магазину не платять зарплату, тому що не розрахувались постачальники, і директор цього магазину, замість того, щоб брати відповідальність на себе, відправляє своїх працівників вибивати гроші в постачальників. Здавалося б, абсурд. Але не для Борзни, де крайні не влада, а прості люди. Які замість того, щоб виховувати дітей, змушені бігати по судах і вибивати довідки в міськраді.
— За оцю біганину дітей поручаємо на когось. Щоб до вас по підпис іти. Того місяця ми вам прислали листи. – Не верещіть.
Може дійти до того, що в десятитисячному місті садочки взагалі закриються.
«Якщо так буде продовжуватись, то дитячі садки закриються», — Світлана Коротенко, вихователь дитячого садочка м. Борзни №2.
«Дитячі садки можуть навіть закритися», — Лариса Адаменко, голова профспілки, психолог дитячого садочка м. Борзни №1.
При цьому суди змушують саме міську владу платити зарплату. І вона її платить, але не добровільно і вчасно, а в примусовому порядку та з постійними затримками. Крім цього, за словами людей, їм постійно встромляють палиці в колеса під час збору документів для суду.
«Конкретна людина, це видає бухгалтер Троїцька Тетяна Іванівна, але без його наказу вона не має права видати довідки», — Світлана Коротенко, вихователь дитячого садочка м. Борзни №2.
Інколи довідку про заборгованість доводиться випрошувати тижнями. Крім зарплат, фінансування самих садочків, а саме поточні витрати на дітей, організацію свят, комунальні платежі тощо, – також на нулі.
— Поточні ремонти. Брали вони фарбу, скільки потрібно.
«Ми повинні просити батьків, щоб вони нам допомогли з ремонтом», — Галина Гаркуша, вихователь дитячого садка м. Борзни №1.
У всій цій ситуації «господарник» Койдан знаходить єдине рішення, яке планує «протягнути» на черговій сесії міськради, – відмовитись від людей, тобто передати їх до районної ради. Дітей і вихователів, які йому не потрібні, передадуть, а будівлі залишити собі та здавати їх в оренду райраді.
«Соромно, соромно за саме місто. Що самі дитсадки в Борзні нікому не потрібні», — Світлана Деркач, вихователь дитячого садочка м. Борзни №2.
— Та помовчіть ви. Тоді будете балакати.
Журналіст Олег Дешура
Оператор Дмитро Дриганов
