Самокат, гамазей та гоцка: на Менщині знімають проєкт про місцеві говірки (Відео)

Як можна почути своїх земляків? Відоме всім «паляниця», «укрзалізниця» – це, звісно, безперечно. Я, наприклад, своїх земляків можу «почути» за вимовою: «огірок» у нас «гурок», картопляне пюре називають «гоцкою», а кінь звучатиме як «кунь».

Говірки – справді чудовий спосіб упізнати своїх. Та з часом під впливом різних факторів діалектизми з нашого вжитку, на жаль, зникають. Проєкт «Менські говірки» створений, щоб зібрати та вберегти специфіку діалектів Менщини.

«Проєкт називається «Менські говірки». Ідея виникла давно, одразу скажу, що ми трохи запозичили з проєкту «Чернігівські говірки». Він вийшов кілька років тому, дуже зацікавив. Багато слів, які там згадуються, вживають і на території нашої громади, тому ми загорілися цією ідеєю зробити щось подібне. У мене, звісно, спитали, чи можна зробити щось подібне, вони нам не відмовили»,- Крутий Віталій Олександрович – директор Менського краєзнавчого музею ім. В. Ф. Покотила.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Менський зоопарк: як тваринки пережили воєнні дії (Відео)

Подібні проєкти вже бачили світ. Утім, цей – доволі локалізований. Корінні жителі певних сіл Менщини розкажуть про те, як вони спілкувалися в юності, як розмовляли їхні бабусі та дідусі. Окрім говірок, дослідники збирають історичні факти побуту людей, як, наприклад, рушники, килими та одяг.

«Сьогодні в нас знову експедиція. Минулого тижня ми побували у двох селах: Синявці та Городищі. Тут зустрілися з чотирма бабусями, які все життя проживали в цих населених пунктах, тобто вони є носіями цієї говірки. Вони не мають домішок інших говірок. Тому їхня мова була автентична»,- Крутий Віталій Олександрович – директор Менського краєзнавчого музею ім. В. Ф. Покотила.

Фінальна мета – не лише задокументувати інформацію, автори також хочуть застосувати її в побуті українців у формі гри.

«Остання ідея – гра. Є зображення, а є слово. Скажімо, певне доміно. Люди середнього покоління згадають ці слова. Ми маємо боротися за цю автентичність, за те, чого нема в інших регіонах. Коли відійде оце покоління, цілий шар культури, людей, які до 50-60 розмовляли так, узагалі зникне. Тим паче, що ці бабусі пам‘ятають ті слова, які говорили їхні бабусі, тобто ми ще на кілька поколінь повертаємось у минуле»,- Крутий Віталій Олександрович – директор Менського краєзнавчого музею ім. В. Ф. Покотила.

Збереження особливостей кожного регіону – надважливе завдання. Адже такі особливості становлять величезну історичну цінність. Тому не соромтеся свого регіонального суржику, адже в ньому – історія вашого району.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Журналіст Таліна Тарасенко

Оператор Сергій Бутько