Хвороба ХХІ століття – селфіманія – охоплює щоразу більше молоді і не тільки. Чому люди так вподобали селфі та чи є від цього шкода, розказує практикуючий психолог Тетяна Глюк.
— Селфі називають хворобою ХХІ століття. Але я так кардинально не називала б це хворобою. Селфі – це можливості ХХІ століття. Дослівний переклад селфі – це «сам себе», селфіманів називають «себяшками». В принципі це закладено в людську природу.
Фотографування – це природна потреба
-Бажання дивитися на себе – це природна потреба людини. Тому що всі ми себе любимо і хочемо мати прекрасний вигляд. Селфі несе в собі як позитивні, так і негативні моменти. Серед позитивних моментів: що людина спостерігає за своїми змінами, отакий я був у 20, такий у 30 і так далі. Знов-таки, люди, які показують свої досягнення – ось я важив 70 кг, ось я вже 50, — це також прекрасно. Тобто селфі як таке не є загрозою для людини. Інша річ, якщо це переходить у якусь манію.
Занадто часті селфі – ознака психологічних проблем
— Тобто це вже неврози, нав’язливі стани, коли людина робить сто і більше фото. Тобто вона відстежує: крок – і ось я, крок – і ось я. Це свідчить про те, що не задовольняються її головні потреби. Людині важливе визнання їй важливо отримувати ці лайки, тобто людині важливо задовольнити потребу у визнанні Головна причина селфіманії – це бажання здаватися кращим, отримати визнання, щоб люди тебе побачили. Тому нічого немає поганого в селфі, якщо воно не переходить меж розумного.
