«Щойно сутеніє – починає літати»: прифронтові реалії північного села Наумівка (Відео)
Село Наумівка розташоване приблизно за 30 кілометрів від кордону. Попри те, що тут постійно чути вибухи, а в небі щодня пролітають дрони, люди продовжують жити в цьому селі.
«Кожен день, кожен день літає. Особливо щойно сутеніє – починаються польоти. І гупає кожен білий день», — Світлана Сахута, жителька села Наумівка.
«Якщо в нас десь тут обстріли йдуть, нам обов’язково чути. І земля здригається, і вікна дрижать», — Ольга Лантух, жителька села Наумівка.
Значної шкоди місцевим жителям наробив дрон, який 24 січня вибухнув на висоті чотирьох метрів, заплутавшись у гілках дерев. Тоді постраждали приватні будинки, загорілися дерева. У хатах повилітали вікна, пішли тріщини в стінах, вибило двері та побило покрівлі.
«Якраз тієї ночі мені було дуже погано, не спала. Сиділа на ліжку. Чую над собою якраз – і так низько, що я наче вся так стиснулася. А потім дивлюсь – заграва така. І вікна одразу посипались із шибок. А виявляється, що воно на тій стороні від моєї спальні. Сусіду пощастило менше, ударна хвиля йшла від нього, він захистив мене. А в нього більше там. У мене там два вікна покололись і все», — Ольга Лантух, жителька села Наумівка.
«Куди ховатись? Ось це як шахед ляпнув від нас метрів 150, так і двері повідкривалися, хоч було все позакриване», — Василь Моісеєнко, житель села Наумівка.
«Куди ховатися? Сподіваємося, що, дасть Бог, пронесе. Куди ховатися? До погреба? А якщо пряме влучання, то і з погреба не вилізеш, якщо так подумати. Я далеко живу від того, де трапилася ця подія. Наробило людям шкоди багато. І теж так під ранок. Після того випадку страшно, звісно. Як летить, то страшно», — Світлана Сахута, жителька села Наумівка.
І хоча на вулицях села людей зустріти можна небагато, проте життя тут триває. Дехто працює в місцевого підприємця, проте більшість їздить працювати до Корюківки. Молодь, кажуть місцеві, виїжджає назавжди.
«Залишились одні старці. Молодь не хоче займатися худобою. В нас село чимале, але ніхто не хоче займатися худобою, ніхто. Усі люблять і молоко, сметану, і сир. Але ніхто не хоче. У селі корів десь 30. А може, і того не буде, а було до війни тут скоту більше ніж у колгоспі», — Василь Моісеєнко, житель села Наумівка.
«Ми стараємося ще жити. В нас тут село ще трохи ворушиться, живе. У мене в бібліотеці виставка умільців села. Багато людей займаються рукоділлям», — Ольга Лантух, жителька села Наумівка.
«Концерт готуємо, сценарій цікавий, і, як зазвичай, будемо на ЗСУ збирати. Благодійний ярмарок буде», — Катерина Щибрик, жителька села Наумівка.
«Немає такого дня, щоб вони не сходилися, не плели сітки. На сітки замовлень дуже багато. І кікімори, і сітки. Дівчата плетуть», — Ольга Лантух, жителька села Наумівка.
Таке воно життя в селі: господарство, домашні клопоти, робота, проте не забувають і про допомогу військовим, які захищають Україну.
Журналіст: Оксана Замятіна
Оператор: Таліна Тарасенко
