Чернігівський Вал приваблює місцевих жителів і гостей міста не лише красою пейзажів та архітектурних споруд, але й своєю загадковістю. З цим місцем пов’язано безліч легенд і містичних історій. Раніше тут було навіть кладовище.
«Біля Спаського та Борисоглібського соборів були кладовища. Їх остаточно знищили після Другої світової війни, там ховали чернігівських настоятелів храмів Спаського і Борисоглібського кафедрального собору. У 1883 році біля південного фасаду рили могилу для протоієрея Почковського. І там натрапили на скарб. Він налічував 17 предметів дорогоцінних. Там були срібні ланцюжки, золоті сережки», — Ольга Травкіна, кандидат історичних наук.
Після випадково знайдених скарбів до Чернігова приїжджали археологи, аби дослідити цю унікальну місцевість.
«Цим зацікавився Самоквасов. Річ у тім, що священник Спаського собору Іван Кибальчич написав у «Чернігівських єпархіальних відомостях» про цей скарб. І одразу ж сюди прибув Самоквасов – відомий тоді археолог, який досліджував наші кургани, зокрема курган Чорна могила. Він заклав кілька розкопів біля цієї могили. Але нічого не знайшов», — Ольга Травкіна, кандидат історичних наук.
Проте на цьому скарби Валу не закінчилися. Можливо, і дотепер на цій території знаходяться приховані від багатьох унікальні речі.
«Другу частину скарбу знайшов у 1957 році Микола Холостенко. Знахідка налічувала 19 предметів: 4 золоті ланцюги, 1 колт, персні. Там був знайдений золотий перстень-печатка, напевно, чернігівського князя, з композицією Вознесіння Олександра Македонського. Цей скарб зараз знаходиться в Чернігівському історичному музеї. Це найбільший скарб, який зберігається в музеї, з усіх часів Київської Русі», — Ольга Травкіна, кандидат історичних наук.
Журналіст: Оксана Замятіна
