Стародруки та особові справи: як у Чернігівському обласному архіві переводять документи в цифровий вигляд (Відео)

Оцифрування документів і створення електронних архівів є головним пріоритетом у роботі сучасних реалій архівних установ. Це дає змогу продовжити життя цінним документам і надати доступ до них із будь якої точки світу. Як цю процедуру проводять у Державному архіві Чернігівської області, нам показав завідувач лабораторії мікрофільмування і реставрації документів Валентин Бобир.

«Наразі це досить актуальне питання, тому що через бойові дії, а до того через коронавірус мало хто мав змогу зайти до нашого архіву та вивчати документи наочно. А за допомогою цифровізації людина, сидячи вдома, маючи доступ до інтернету, може зайти на наш сайт і подивитися документ, який уже оцифрований. Або ж замовити оцифровку в читальному залі і після того вже вивчати цей документ», — завідувач лабораторії мікрофільмування і реставрації документів Валентин Бобир.

Саме в цій лабораторії переводять у цифровий вигляд різнопланові документи, наприклад, метричні книги, особові справи, фотографії та стародруки.

«Оцифровка у нас є загальна та більше «тендітна», я так сказав би. Загальна виконується книжковим сканером, а більш складна – з використанням цифрових фотоапаратів на штативах та основах отаких», — завідувач лабораторії мікрофільмування і реставрації документів Валентин Бобир.

Цифрові фотоапарати дають можливість оцифрувати документи великих форматів, які фізично не можуть поміститися до великоформатного сканера. Або ж такі, що мають згини, які не можна розігнути. У виконанні такої роботи є чимало секретів, один із них – якісно встановити освітлення.

«Це можуть бути сургучеві печатки, це теж складний тип сканування. Бо, наприклад, червоний сургуч усім відомий, а якщо це чорний сургуч – то його оцифрувати доволі складно. Тому що це буде просто чорна пляма, якщо нічого не зробити з освітленням, то його немає навіть сенсу оцифровувати. А якщо правильно зробити блік, тоді буде правильна глибина різкості й об’єм – усе буде видно», — завідувач лабораторії мікрофільмування і реставрації документів Валентин Бобир.

Більш стандартні формати потрапляють до сканера.

«Наразі ми скануємо одну зі справ, вона невелика за розміром – сторінок на 300. Зараз покажу, як це відбувається. Десь 5 секунд – і документ перейшов у цифровий вигляд. І так сторіночка за сторіночкою, аналог переходить весь у цифровий вигляд», — завідувач лабораторії мікрофільмування і реставрації документів Валентин Бобир.

Готовий матеріал дослідники вже можуть подивитися на електронному сайті установи. Утім, для збереження таких електронних архівів у подальшому необхідні великі обсяги пам’яті.

«Цифрові технології вимагають певних правил, тобто документи, які відскановані, мають зберігати не в одному місці, а на кількох носіях. Це цікаве питання, бо оцифрування відбувається у форматах TIF, це займає багато обсягу, саме тому купують сервери, цифрові сховища», — завідувач лабораторії мікрофільмування і реставрації документів Валентин Бобир.

Тому потреба електронних сховищ і фізичних жорстких дисків є доволі актуальна й із кожним роком зростає дедалі більше.

Журналіст: Марина Кирієнко

Оператор: Сергій Бутько

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv