Свята молитва чи ворожий дурман: про долю московських церков на Чернігівщині (Відео)

Московський патріархат, замаскований в Україні під назву УПЦ – тобто, Українська православна церква, – налічує понад 11 тисяч парафій. На Чернігівщині – приблизно пів тисячі церков, підпорядкованих російським покровителям. Коли московські окупанти пішли повномасштабною війною на Україну, духовне питання стало як ніколи надзвичайно актуальним. Чимало українців принципово відмовляються ходити до церкви, яка підтримує війну, вбивства дітей, насилля та знищення України.

Що ж думають про російську церкву чернігівці?

“Церква пов’язана з державою. Путін і Кирило – близнюки-брати. Вони говорять навіть однаково. На мою думку, тільки українська. Московський патріархат, коли в 2014 році відбулася анексія Криму (я саме в Криму проживав), то ані пари з вуст. Ніби нічого не сталося. А коли в Донецьку почалася війна, московська церква молилася за мир.  За припинення міжусобної брані. Оце все сказано. Капають людям у голову, що в нас міжусобна брань.

«Ми живемо в Україні і в нас повинен бути свій український патріархат. Ми повинні підтримувати свої святі глибини, а не підтримувати ті, які знаходяться в росії, куди переходять різні кошти. Церква Українська – це святе для нашої України».

“Люди ж життя прожили і мудрості якоїсь набралися. Вони бачать своїми очима, що відбувається. Тому і приймають для себе якесь рішення.  Особисто моя думка – в Україні має бути українська церква”.

Що ж робити з церквами, які підпорядковуються російським кураторам? Насправді процес уже запущений, і більшість вірян категорично відмовляється ходити до церкви, яка, м’яко кажучи, не українська.

«Насправді дуже багато людей були присутні і на святкових богослужіннях. Багато нових людей з’явилося в наших церквах. Це ті люди, які думають не так, як проповідують у церквах, які вони раніше відвідували.  Але не всі мають можливість і це не є вирішенням певного питання підпорядкування церкви. Якщо, наприклад, у селі одна церква, а з певних причин (ми всі розуміємо) люди не хочуть відвідувати цю церкву. Не цю церкву, а священника, ідеологію якого не підтримують. Потрібно в себе на парафії порушувати питання, спілкуватися зі священником, робити певні зміни, будувати у вільній незалежній Україні свою вільну незалежну українську церкву”, – отець Роман, настоятель Чернігівського кафедрального собору святої Катерини в Чернігові.

Вирішальну роль у цьому процесі відіграють люди, яким не байдуже майбутнє своїх дітей, свого народу. Саме ці рушії повинні позбуватися всього ворожого та фільтрувати суспільство.

“На Чернігівщині чимало парафій переходять разом із священниками. Є парафії, де священники відмовляються категорично. Цей процес складний, але небайдужі люди не повинні залишатися байдужими. Багато речей у цьому житті залежить від нас. Є люди ті, які рухають вперед і прогрес, і свідомість, і усвідомлення того, хто ми є. Як писав Шевченко, «чиї сини? чиїх батьків? ким? за що закуті?». Роблять певні зміни. Самі ці люди повинні робити ці зміни саме в своїй домівці”, – отець Роман, настоятель Чернігівського кафедрального собору святої Катерини в Чернігові.

Отець Роман, як і всі ми, свято вірить у перемогу України та перемогу української церкви.

 

Журналіст: Павло Солодовник

Оператор: Сергій Бутько

Немає коментарів

Leave a Comment

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register