Село Ковчин Куликівського району. Тут проживає майже 1000 жителів. І селянам пощастило мати у селі власний храм, проте Богу моляться вони або вдома, або у сусідньому селі. Хто посварив людей із церковю, намагався розібратися ЧЕline.
Свято-Георгіївська церква у Ковчині зведена 20 років тому. Її починав будувати місцевий батюшка отець Микола. В ті часи священик згуртував навколо себе і прихожан, і спонсорів. Храм селяни звели, а потім розсварилися.
«Я в церкву сюди не хочу ходить. Як піти у нашу церкву, то без голки останешся, дорого усе», — жителька села Ковчин.
У Ковчин знімальну групу ЧЕline запросили обурені селяни. Нарікають на свого священика отця Миколу. Кажуть, поведінка у нього не така, яка має бути у Божого наставника. І люди тепер до храму ні ногою.
«Та ну Господи, нашим людям ніхто не вгодить, ніхто», — жителька села.
У неділю вранці ми теж приїхали у Ковчин на службу до Свято-Георгіївської церкви. Чомусь нам тут не дуже раді.
«І шо ви тут знімаєте?Я прихожанка. Звуть Марія», — дружина батюшки Галина.
Ця прихожанка ніяка не Марія, а Галина, дружина священика. Вона обдурила нас. Побачивши камеру, матушка втекла і більше у церкві не з’являлася. На неї люди у селі теж нарікають.
Про матушку ще розкажемо пізніше, а поки спробуємо поговорити зі священиком. Просимося до зайти до храму. Мені батюшка дозволив, оператору запропонував місце на порозі.
«Оце обурення почалося останнім часом. Конфлікт повився через землю», — Ковчинський сільський голова Валентина Шестак.
Від сільської голови ми дізнаємося про конфлікт селян і священика: все почалося кілька років тому. Отець Микола і його сусідка баба Шура не поділили межу. Хліви обох сусідів тепер упираються один в одного.
«Криша на кришу, сарай завалився, сіно заливає водою», — сусідка отця Миколи Олександра.
Війна двох сусідів схвилювала усе село. З тих пір жителі Ковчина розділилися на два фронти – одні підтримують священика, інші переживають за бабу Шуру.
А баба Шура бідкається, що через війну з її набожним сусідом, у неї вже здохла третя корова.
«Я стільки проплакала за коровою. Я вже терпіти не можу оці постійні наклепи і скандал», — сусідка отця Миколи Олександра.
«Я построїв сарай, вони не були проти, а тоді пройшло 10 років і вони возрожають кажуть що вліз на їх територію», — настоятель Свято-Георгіївського храму Отець Микола.
Невдоволені жителі Ковчина і тим, що без їхньої згоди священик приватизував попівську хату, на яку колись скидалися усім селом.
«Усе то нашими руками построєно. Збирали гроші селом, строїли, все за людські кошти. А тоді ще як построїли, дак і викрасили все і вимазали», — жителька Ковчина Любов Іванівна.
«Хто ту хату строїв? Селяни? Ага. шо вони там строїли. Он малий мені дранки подавав, а я будував»,- Отець Микола.
Отця Миколу у Ковчині ще й вважають не чистим на руку, бо до церковної каси він нікого не пукає і сам торгує. Та й ціни, кажуть, на храмове начиння надто високі. Я теж поставила свічку у церкві. Найдешевшу купила за 7 гривень.
Даремно ми чекали зустрічі з матушкою. Її наче вітром здуло. Тож слухаємо історії про цю жінку від місцевих жителів.
«Матушка ж ніде не працює. Конфліктує з сусідами», — жителька села Ковчин.
На сусідній від батюшкиної вулиці живе ще одна прихожанка, яку тепер ховають від священикової дружини. Наталя – інвалід дитинства. Вона часта гостя у церкві. І каже, що матушка не дає їй проходу.
«Вона їй то цепочку якусь принесла, сказала, давай 50 грн за неї, то костюм за 600 грн, тоді конфетки. це оцю спідничку вона вам дала? Так, костюм, ще кофта є. І за скільки? За 600 грн.», — жителька села Любов Іванівна.
А після поминальних днів дружина священика змусила Наталку віддати їй майже 2000 гривень за пакет цукерок.
Через таку поведінку віруючої родини, терпець у жителів Ковчина увірвався. Ті, хто не ходить до церкви, поскаржилися на свого священика і його дружину у листі до Єпархії. Там обіцяють розібратися.
«Владика вирішив, що поїде особисто у це село і розбереться з цією ситуацією», — прес-секретар Чернігівської Єпархії УПЦ (МП) отець Ігор.
Як далі все складеться у Ковчині, покаже час і все буде залежати від самих людей. Але не всі жителі села осмілюються розповідати про релігійні негаразди. Тут люди чомусь дуже налякані.
