У Чернігові з’явилось Дерево Надії з іменами полонених та зниклих безвісті (Відео)
«Це дерево – це частина загального простору. І соціальне ядро, яке ми для себе визначили – це саме пам’ять і надія», — Неля Василенко, громадська активістка, волонтерка.
У Чернігові завдяки волонтерам та громадським активістам з’явилося «Дерево Надії». На ньому розміщені жетони з іменами полонених та зниклих безвісти внаслідок війни.
«Ідея створити Дерево Надії – це, напевно, те, що морально необхідно було для того, щоб підтримати тих людей, з якими багато спілкуємось. Це знайомство з чоловіками, які повернулися з полону. Один із них – Юрій Гусак. Саме він, напевно, наштовхнув мене на те, що треба зробити таке місце. Місце підтримки тих, хто очікує, місце, де спільнота однодумців може об’єднуватись, і місце, аби ті, хто перебуває в місті, пам’ятали, що є люди, яких треба підтримати, вони в полоні, і є люди, які їх чекають», — Неля Василенко, громадська активістка, волонтерка.
Під час відкриття цього живого символу віри 14 лютого на ньому з’явилось 30 жетонів з іменами. Проте до благодійного фонду майже щодня звертаються люди, аби імена їхніх рідних теж з’явились на цьому Дереві Надії.
«Я б все ж таки рекомендувала заходити на сторінки фонду в соціальних мережах, також є сайт «Збережи Чернігів». Це чернігівський фонд, там є номери телефону, можна зателефонувати туди, або можна відправити на телеграм прізвище, ім’я, по-батькові, свій контакт, і ми будемо з Вами зв’язуватись. Або ж можна просто написати на меседжер», — Неля Василенко, громадська активістка, волонтерка.
У межах проєкту вже 5 березня Дерево Надії доповниться новими іменами – тих, кого чекають і вірять, що вони повернуться та знімуть жетон зі своїм ім’ям. Також цього дня планують відкрити першу секцію Стіни Пам’яті з фотографіями захисників, які загинули, обороняючи Україну. Її розмістять поруч зі стелою, присвяченою загиблим під час Революції Гідності.
«У нас планується загалом близько 3-4 секцій. Будемо намагатись вмістити якомога більше людей», — Олександр Маркін, громадський активіст.
«В мене серед знайомих є ті, хто втратили своїх рідних, і вони часто говорять, що нема сталого місця пам’яті, куди можна було просто приходити. І тому виникла така ідея, що ми хочемо це зробити. 5 березня ми плануємо відкриття ось тієї першої секції. Це 24 фото із усієї кількості, яка планується. Ми хочемо з цього розпочати», — Неля Василенко, громадська активістка, волонтерка.
Журналіст: Оксана Замятіна
