Чернігівські рятувальники створили музей вибухонебезпечних предметів. Тут є мінометні міни, авіабомби (файл 263), артилерійські снаряди та багато іншого. Зараз це все макети, але раніше кожен предмет був бойовий. Спершу музей створювали для того, аби ефективно навчати особовий склад.
«Ми створили отакий музей, щоб людина могла побачити, пощупати, підняти. Тому що на картинці воно все гарне, а коли ми займаємося розмінуваннями, то через те, що все пролежало певний час у землі, воно іржаве, важко визначити калібр боєприпасу, який підривник на ньому. А це все важливо»,- Михайло Ільєв, начальник групи піротехнічних робіт та підводного розмінування, майор служби цивільного захисту Управління ДСНС Чернігівської області.
Тут можна вивчити будову, наприклад, оцього артснаряду.
«В розрізі – жовта речовина, це тротил. Такий артснаряд калібру 122 мм. Радіус розльоту осколків – до 700 м. Використовується для гармати «Рапіра», на танках. Дальність польоту – до 25 км. Тут є пороховий заряд»,- Михайло Ільєв, начальник групи піротехнічних робіт та підводного розмінування, майор служби цивільного захисту Управління ДСНС Чернігівської області.
До того ж тут проводять екскурсії для дітей, ці макети привозять і до навчальних закладів. І малечі розповідають про те, які небезпечні знахідки можуть лежати в землі і що робити у випадку, якщо на них натрапили. Михайло Ільєв каже, що доволі часто на Чернігівщині знаходять артилерійські снаряди часів Другої світової.
«Є калібру 45 мм. Також є артилерійські снаряди 46 мм, тут снаряд вилітає, а гільза залишається. Радіус розльоту осколків – до 600 м, а калібру 45 мм – до 400 м. Найнебезпечніший за радіусом розльоту – це осколково-фугасний снаряд калібру 152 мм, радіус розльоту осколків – до тисячі метрів»,- Михайло Ільєв, начальник групи піротехнічних робіт та підводного розмінування, майор служби цивільного захисту Управління ДСНС Чернігівської області.
Тут є різні типи ручних гранат. Німецька зброя, зокрема, міна М-24 1942 року.
«Ще свастика, орел німецький також. Є наші гранати. Я дітям, коли екскурсії проводжу, показую, то звикли, що це «лимонка». Я кажу, що це ручна граната Ф-1. Радіус розльоту осколків – до 200 м»,- Михайло Ільєв, начальник групи піротехнічних робіт та підводного розмінування, майор служби цивільного захисту Управління ДСНС Чернігівської області.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У чернігівському музеї зберігається шабля, що належала легендарному гетьману, ворогу Росії (Відео)
Нерідко на теренах Чернігівщини знаходять гранати РГД-33.
«Переважно знаходяться такі гранати, які РГД-33, тобто 1933 року випуску. Вони йдуть як із додатковою сорочкою з насічкою для ураження живої сили противника. Додаткові осколки. Також вони йдуть без них, як от граната РГ-42. Це така сама модифікація, тільки у 1942 році її удосконалили і забрали з неї зайву вагу. Поставили простий підривник»,- Михайло Ільєв, начальник групи піротехнічних робіт та підводного розмінування, майор служби цивільного захисту Управління ДСНС Чернігівської області.
Здебільшого вони вже у зведеному стані, транспортувати їх небезпечно, тому сапери знищують ці боєприпаси просто на місці. Буває, що їх знаходять у населених пунктах. Особливо часто це стається у весняний та осінній період, коли орють поля та копають городи. Михайло Ільєв каже, що часто вибухонебезпечні предмети знаходять шукачі металу. На місце прибуває група, яка й знешкоджує гранати.
«Є у нас спеціально для цього зв’язані автомобільні шини, ми засипаємо туди пісок, щоб радіус осколків під час детонації гранати зменшився. Ми можемо її таким чином знешкодити, не завдавши шкоди ні людям, ні прилеглій території»,- Михайло Ільєв, начальник групи піротехнічних робіт та підводного розмінування, майор служби цивільного захисту Управління ДСНС Чернігівської області.
Чимало в музеї сучасної зброї, зокрема й тієї, яку сапери знаходили під час розмінувань у зоні ООС. Наприклад, протипіхотні міни ПМН-2. Михайло Ільєв каже, що вони заборонені Женевською конвенцією. Ці міни мають пластиковий корпус і зроблені так, що металодетектори їх просто не бачать.
«Коли людина на неї наступить, вона не загине, але залишиться без нижньої кінцівки. Коли працюють на мінних полях і знають, що є ПМН-2, переважно сапери працюють вручну зі щупами. Людина стає на коліна і за допомогою спеціальної рейки відбивається територія, де працює одна людина. Прощупується кожен сантиметр землі»,- Михайло Ільєв, начальник групи піротехнічних робіт та підводного розмінування, майор служби цивільного захисту Управління ДСНС Чернігівської області.
Михайло Ільєв розповів про випадок, коли він разом зі своїм розрахунком був у відрядженні на Луганщині. Тоді надійшов сигнал від військових, що при розвороті колони в польовому масиві підірвався хамер. Саперів відправили, аби ті обстежили територію, щоб прокласти безпечний шлях для пожежного автомобіля.
«Ми прибули на місце, спрацювала протитанкова міна, вибухова речовина тут 7,5 кг, її вистачає, щоб вивести танк із бойового стану. Хамер наїхав заднім колесом, спрацювала міна, з п’ятьох осіб ніхто не вижив. Після додаткового обстеження ми знайшли ще одну протитанкову міну»,- Михайло Ільєв, начальник групи піротехнічних робіт та підводного розмінування, майор служби цивільного захисту Управління ДСНС Чернігівської області.
У музеї також експонується «Град» калібру 122 мм, що використовується в зоні ООС.
«Усі бачать їх по телевізору, але ми стараємося показати дітям справжні. Довжина його – 2,20 м. Тут бойова частина, далі реактивне пальне. Детонація відбувається через головний підривник»,- Михайло Ільєв, начальник групи піротехнічних робіт та підводного розмінування, майор служби цивільного захисту Управління ДСНС Чернігівської області.
На різні свята сапери вивозять макети боєприпасів на Красну площу, дозволяють охочим поміряти бронежилети, посидіти в автомобілі.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Журналіст Ольга Лазун
Оператор Дмитро Дриганов
