Коли ми щиро даруємо людям добро та чинимо благодійність, це завжди повертається до нас сторицею. Про головні правила благодійності та необхідність чинити благо розказує практикуючий психолог Тетяна Глюк.
-Благодійність – це добровільне створення блага. Допомога матеріальна або неатеріальна. Благодійність важлива як для того, хто отримує благо, так і для того, хто його дає.
Зараз дуже багато говорять про те, що в кого є гроші – той нехай і благодіє. Мені ледве вистачає до заробітної плати, чим я можу допомогти? Таким чином людина сама собі ставить шлагбаум для отримання благ. Благодійністю можуть бути не гроші, а їжа, психологічна підтримка.
Чому це важливо? По-перше, створюється атмосфера добра. По-друге, людина цим самим допомагає і собі. Тобто будь-яка добра справа повертається. Добра справа завжди повертається. Людина допомагає безоплатно. Якщо це не так, то це вже не благодійність. Якщо людина робить благо, отже, має чим ділитися. Отже, це людина багата. Духовно, морально або фізично.
Далі, що важливо, це повага до того, на кого спрямована ця благодійність. Тобто благодійність із жалю — це не благодійність. Бо це не той енергетичний посил.
Коли людина дарує благо, треба подякувати тому, кому дарують благо. Тому що людина, яка звертається по допомогу, дає можливість тому, хто дає, проявити свої кращі якості. Головний закон благодійності – благо завжди повертається. Але воно повертається не в тій формі, якій його надали. Людина допомагає фінансово, а їй може повернутися, можливо, здоров’ям, успіхом чи ще чимось.
Кожен, звісно, сам вибирає, чи займатись йому благодійністю. Але існує таке правило: якщо ти не даруєш благо в якійсь формі, то обов’язково втратиш.
