Останнім часом з’являється дедалі більше повідомлень про обкрадені церкви, особливо в селах. Часто зловмисниками стають алкоголіки або наркомани, які беруть гроші, дорогоцінності та все, що можна швидко продати. Та за останні 8 місяців відомі три випадки, коли злодії викрадали старовинні ікони та предмети культу. Подібні речі часто зберігаються у великих церквах. Наприклад, у Чернігівському храмі святої великомучениці Катерини найдревнішій іконі вже понад п’ятсот років. Є зображення святих, датовані XVI століттям.
«Відповідно, в нас є ікони, які мають підтвердження своєї автентичності, мають відповідний документ. Ці ікони нам подарували. Вони підтверджують свою цінність духовну та матеріальну», — Отець Роман, настоятель Катерининського храму.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У селі на Чернігівщині невідомі обікрали церкву
А от реєструвати усе своє багатство храми повинні самотужки. Адже держава не має повноважень обліковувати церковне майно.
«Взаємовідносини між державою і церквою регламентує Закон України «Про свободу совісті та релігійної організації». Відповідно до статті 5 цього закону, держава не втручається в діяльність, яку здійснюють релігійні організації. Тобто релігійні організації можуть розпоряджатися своїм майном, коштами, будівлями та предметами культу», — Олексій Степаненко, начальник відділу у справах національностей та релігій департаменту культури та туризму Чернігівської ОДА.
Державний облік стосується лише тих предметів, що мають культурну або історичну цінність. Такі речі передають у користування релігійним організаціям на основі договорів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Мені обікрали церкву
«Відповідно, музеї, заповідники можуть це майно передавати, і громади можуть користуватися. Зокрема, я знаю, що Спасо-Преображенський собор користується дзвоном, який передається на договірних умовах історичним музеєм Тарновського. У Свято-Троїцькому соборі також зберігаються кілька ікон, які передані на договірній основі національним заповідником «Чернігів Стародавній»», — Олексій Степаненко, начальник відділу у справах національностей та релігій департаменту культури та туризму Чернігівської ОДА.
У свою чергу церковники розповідають, що облікові книжки в церквах майже не ведуться. Хіба що в храмах, які не припиняли діяти. Здебільшого священики напам’ять знають, яке майно знаходиться в їхніх парафіях. А від злодіїв захищаються сучасними технологіями.
Отець Роман, настоятель Катерининського храму
«В нашому храмі є сигналізація. Бо кажуть, що береженого Бог береже. Тому в нас є не тільки сигналізація, а ще справні засоби протипожежні. Відповідно, є й засоби, які оберігають храм від тих людей, що мали б зазіхання на храм, бо чуємо, що то там, то там певні речі відбуваються. У нас багато святинь, багато часточок мощів. А духовні цінності для християн є надзвичайно великі», — Отець Роман, настоятель Катерининського храму.
У департаменті культури кажуть, якщо настоятель певного храму виявив пропажу речей, коштів або предметів культу, він має обов’язково викликати наряд поліції. Пошук цих предметів далі відбуватиметься на основі складеного протоколу. Та у відомстві зазначають, що піймати церковних крадіїв майже неможливо.
Журналіст Ольга Лазун
Оператор Дмитро Дриганов
