Зруйновані будинки, відсутність води й опалення: як живуть жителі мікрорайону Бобровиця (Відео)

Мікрорайон Бобровиця в Чернігові минулого року одним із перших відчув на собі жахи війни. Почали його обстрілювати з перших днів. Від вибухів постраждали всі комунікації. Зараз мікрорайон оговтується від пережитих часів. У вцілілих будинках є світло, до мікрорайону налагоджена транспортна мережа і навіть відремонтовано дитячий майданчик.

«Відремонтували нам повністю майданчик і сіткою обтягнули. І заварили все. Позачищали. Тепер діти наші в безпеці хоч на майданчику»,- Людмила Назаренко, жителька мікрорайону Бобровиця.

Проте наразі значною проблемою залишається вода, без якої продовжують залишатись багато будинків мікрорайону.

«Хотіли провести воду. Водоканал нам виставив 86 тисяч за роботу. Ну, ми ніколи не проведемо. Тому що ми двоє пенсіонерів»,- Людмила Назаренко, жителька мікрорайону Бобровиця.

Та найбільшою проблемою для людей є те, що вони залишаються без житла і дотепер. У будинок Марини Казанник було пряме влучання 20 березня минулого року. Жінка пригадує події тієї весни.

«До 6 березня ми були в Чернігові, до останнього. Потім зрозуміли, що залишатися тут уже було неможливо. І 50 км пішки 6 березня ми тікали з Чернігова з дитиною на руках. В той момент узагалі не думалося про будинок. Головне бажання було вижити»,- Марина Казанник, жителька мікрорайону Бобровиця.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Із шестимісячним немовлям – у підвалі школи в Ягідному: історія родини (Відео)

Повернулася дівчина до Чернігова в квітні минулого року. Знімала кімнату в гуртожитку та шукала способи відновити житло, бо має малого сина і треба десь жити.

«Я просто сама себе зараз розумію: собі тільки гірше робила. Я сходила з розуму, приходячи просто посидіти, поплакати і назад піти»,- Марина Казанник, жителька мікрорайону Бобровиця.

Марина звернулася по допомогу до волонтерів і разом із ними 7 листопада минулого року почали будівництво будинку.

«Познайомилися з волонтерами «Бо можемо», які єдині в Чернігові взялися допомогти, тому що за 100% взагалі ніхто не брався і зараз дуже мало хто. Всі займаються тільки середнім і легким ступенем пошкодження»,- Марина Казанник, жителька мікрорайону Бобровиця.

Наближається зима, а грошей на підключення опалення дівчина не має, бо всі накопичення вже вклала в будинок. Здавалося б, невелика сума – 10 тисяч гривень, але й вона для дівчини є непідйомною.

«Тобто зараз уже похолодало, дуже холодно. Я сиджу до 2-ї ночі, п’ю чай, потім кількау годин сплю і потім прокидаюсь від того, що знову холодно. Потрібно це робити вже зараз, а можливості немає. Я не уявляю найближчі навіть місяці, не те що зиму. Як тут далі жити? А про дитину взагалі не йдеться, щоб її сюди забрати. Тут ще нема жодних умов, щоб жити з дитиною»,- Марина Казанник, жителька мікрорайону Бобровиця. 

Будинок Людмили Назаренко теж повністю зруйновано від ворожого влучання. Родина встигла виїхати за кілька днів до цього. Вцілів лише погріб, у якому сім’я ховалася від обстрілів.

«Живемо на квартирі, дуже хочеться сюди, обробляємо город, усе. Ну, я не знаю, коли це відбудеться. Я думаю, що як так зараз ставляться до нас, до тих, у кого 100% руйнування, то, я думаю, дуже нескоро це буде»,- Людмила Назаренко.

Будинок Валентина Шишкіна вважається частково пошкодженим. У дворі триває робота з відновлення.

«Потроху відбудовуємося, допомагають волонтери, трохи від міста, трохи від держави. Потрохи відбудовуємо»,- Шишкін Валентин, житель мікрорайону Бобровиця.

Валентину разом із волонтерами вже вдалося відновити зруйновані стіни та дах. Проте життя рідних із цим не зрівняється.

«До 11 березня були тут. 11 березня тут біля нас став БТР, розуміючи, як кацапи ці стріляють, я зрозумів, що будуть прильоти і до хати. То я забрав дітей, забрав сім’ю і ми поїхали в бомбосховище до мене на роботу. А батьки жінки лишилися тут, не захотіли виїжджати. І прилетіло. Нема ні батька, ні матері. Ну, тепер у пам’ять про них хочу відбудувати те, що було, але трохи по-іншому, ну, буде відбудовуватися»,- Шишкін Валентин, житель мікрорайону Бобровиця.

Як бачимо, жителі мікрорайону і надалі потребують значної допомоги.

Російська армія цинічно продовжує воювати з цивільним населенням, залишаючи родини без житла, забираючи рідних, друзів і коханих. Віримо в ЗСУ, віримо в Перемогу та відновлення нашої країни. Пам’ятаймо, що це залежить від кожного з нас.

Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv

Журналіст Оксана Замятіна

Оператор Сергій Бутько