У кожного населеного пункту – своя неповторна історія і минуле. Адже однакових людей, як і доль, немає. Але часто з плином часу минувшина забувається, а події сивої давнини, що відбувалися в тому чи іншому селі або містечку, переказують хіба що старожили. І то частина фактів та інформації вже, на жаль, втрачена.
Тож так і стається, що сучасникам, які хочуть докопатися до істини, доводиться неабияк напружитися та проявити чимало дослідницьких здібностей.
Зокрема історію села Петрушин, що на Чернігівщині, вивчає історик Сергій Горобець. У створеній ним в одній із соцмереж групі він розповідає цікавинки про населений пункт і чим село живе нині.
Кілька публікацій у цій групі присвячені «Отроховичевим могилкам». Світлини, зроблені паном Горобцем, свідчать про те, що від цих поховань залишились хіба що згадки.
«Фото «Отроховичевих могилок» сучасні, такий вони і зараз мають вигляд. Чи були вони більшими раніше? Напевно, хоча точно тепер важко зрозуміти. Схоже, що там було якесь кладовище – може, якесь давніше. А «Отроховичеві могилки», думаю, навіть не відголосок того давнього кладовища, а просто тулилися поруч та так і залишилися», – розповів журналісту ЧЕline Сергій Горобець.
Між тим, дослідник таки доклав зусиль, аби з’ясувати, що й до чого.
«Наскільки розібрався, сільські кладовища запровадили в середині 1760-х, а до того ховали хто де – найчастіше на власних городах, також біля доріг, у садах. Тож і почали бити на сполох, що це антисанітарія, сприяє епідеміям тощо. Тож і видали указ, щоб при селах відвели землю під кладовища. Хоча ще довго продовжувалася практика окремих сімейних чи родових поховань на власних землях.
Ймовірно, «Отроховичеві могилки» – залишок отаких сімейно-родових поховань», – написав історик у модерованій ним групі.
А ще Сергій Горобець оприлюднив інформацію про кладовище, яку дізнався від Дмитра Федосовича Сіриченка (1926-2008).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шарлотка з мандаринами, неймовірне м’ясо та настоянки: в Чернігові знімають кулінарне відео
«Первоначальное кладбище находится в запущенном виде. Заросло разными сорняками, кресты сгнили, могилы никто не поправляет и они выглядят просто как заросшие холмики.
В 1950 году напротив кладбища (через дорогу) колхоз начал рыть котлован для строительства навозохранилища и во время земляных работ бульдозерами начали появляться кости, остатки гнилых досок и остатки одежды. После всего увиденного работы по строительству навозохранилища прекратились. Председателем колхоза в то время был Миронько Н.К., он заинтересовался и начал опрашивать старожилов, и ничего не узнал. Никто из старожилов не помнил о захоронениях на том месте.
Есть еще кладбище возле свинофермы, называется оно «Атроховичевы могилки». Проживали когда-то в селе люди, которых прозывали Атроховичи, и была у них своя земля, и они на своей земле хоронили близких и родственников. В настоящее время оно заброшено, заросло разной порослью, сорняками, разным кустарником. Последнее захоронение было в 1944 году. Остальные Атроховичи, которые еще живы были, пошли в город жить, других же, которые умерли позже, начали хоронить на общем кладбище. В настоящее время сохранились два или три креста, как давние свидетели родового захоронения.
*** *** ***
Отроховичи – это их так прозывали, настоящая фамилия Ющенки. Подробностей взять не удалось, все вымерли. Остался один, 1929 г.р., жил в Чернигове. Перешел в село после смерти его родителей. За кладбище ничего не мог конкретного сказать. Когда начались захоронения – не знает. Помнит только своего дедушку Алексея».
Там было ихнее поле до коллективизации, и по чьей инициативе организованы были могилки – не знает. Последнее захоронение было в 1943 году, захоронен там его дядя Телень Николай, муж его тети Натальи. Сама же Наталья захоронена на общем кладбище. В настоящее время кладбище то в запущенном виде, никто за ним не присматривает», – йдеться у пості.
Безперечно, подібні поховання є і в інших селах нашої Чернігівщини. Ось тільки далеко не завжди в сучасників є бажання і можливості досліджувати стародавнє минуло. А природа, звісно, робить свою справу і забирає собі історичні пам’ятки, про які через деякий час уже, напевно, ніхто і не згадає.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
Фото – Сергій Горобець
