Багатьом із нас у дитинстві доводилося переживати психологічний батьківський терор. Дорослі за одну мить без жодного пострілу нас вбивали. Наприклад, ви цілий день малювали якусь «геніальну» картину в альбомі, а ввечері батько назвав ваш «шедевр» страшними нерозбірливими каляками. Або – ви з нетерпінням чекали спортивних змагань і мріяли, аби на вас прийшла подивитися мама. А вона:«ой, ти все одно там десь у кінці будеш плентатися, чого мені приходити»?!
Ці слова не просто ранили серце, а кардинально впливали на психіку. Дитина сприймає слова батьків як непохитну істину. Тисячі нещасних хлопчиків і дівчаток починають думати, що вони нездари, нікчеми, жалюгідні лузери… Діти втрачають віру в себе. Про лідерство та успіхи можна забути. Сила батьківського слова дійсно колосальна. Замість того, щоб мотивувати, стимулювати та виховувати лідерів, деякі «перентси» грубо і цинічно відрізають крила своїм «чілдренсам».
Розкажу одну цікаву і дуже повчальну історію. Один із найвідоміших шведських спортсменів Гундер Гег на початку 40-х років ХХ століття встановив 15 світових рекордів із бігу на середні дистанції. Хлопчина народився у віддаленій частині північної Швеції в родині лісоруба. Ріс без матері. У дитинстві він дуже любив гасати лісом і одного разу вони з батьком вирішили перевірити, наскільки швидко хлопчина бігає. Вони вибрали маршрут завдовжки 1,5 кілометра. Гундер помчав, а батько вимірював час. На фініші чоловік озвучив результат – 4 хвилини 50 секунд. Дуже непоганий показник. Це надихнуло хлопця, він повірив у своє майбутнє бігуна і почав серйозно тренуватися. Через багато років він справді став кращим бігуном планети. І лише тоді батько йому зізнався, що насправді тоді в лісі Гундер пробіг 1,5 кілометра за… 5 хвилин 50 секунд. Але мудрий і люблячий татусь навмисно назвав кращий результат, щоб заохотити сина.
Любіть своїх дітей! Вірте в дітей! Підтримуйте дітей!
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
