Коли починаєш вивчати програми кандидатів у народні депутати, складається враження, що вони переписані з однієї методички. Причому ця методичка не має жодного стосунку до Чернігівщини та життєвих потреб її мешканців. Практично у жодній із проаналізованих програмах кандидатів немає чітких зобов’язань із встановленими термінами виконання. Ба більше, претенденти на право представляти інтереси чернігівської громади найчастіше обіцяють глобальні, практично нереальні речі, які не є гостро актуальними для нашої громади. Натомість реальні життєві проблеми краю обійшли стороною програми його потенційних представників у парламенті.
Скажімо, у програмах аграрія Григорія Ткаченка та самовисуванця Єгора Фірсова на двох одне слово — Чернігів. А все інше – здебільшого розповіді про все і ні про що. Фірсов обіцяє перетворити Україну на успішну країну, побудувати економічно потужну державу, перевести армію на стандарти НАТО та впровадити нову пропорційну виборчу систему.
Ткаченко вторить йому, обіцяючи розробити соціальні програми для допомоги пенсіонерам та ветеранам, урегулювати ціни на комунальні послуги, гарантувати якість медичних, освітніх та культурних послуг, відродити економіку України на основі аграрного сектору.
І в першому, і другому випадку виникають певні сумніви у готовності кандидатів реально вирішувати ці питання, з огляду на поверховість і неконкретність їх викладу у програмах.
Представник ДемАльянсу Ігор Андрійченко узявся одночасно за глобальні і місцеві питання. Але так само, як і попередні кандидати, без прив’язки до термінів їх вирішення. Він обіцяє боротися за вступ України до ЄС і НАТО, побудувати трирівневу систему оборони країни, забезпечити справедливе нарахування пенсій, та прозоре фінансування партій.
Чернігову він обіцяє сприятливий бізнес-клімат, стимулювання у створенні нових компаній з розробки програмного забезпечення. Серед цыкавинок Андрійченка – його боротьба «за тверезе українське село без самогоноваріння, що споює українське село».
Максим Микитась обіцяє перетворити Чернігівщину на зразок якості життя українців для всієї держави. Також він пропонує долати безробіття через створення нових робочих місць, створити умови для працевлаштування молоді, інноваційного розвитку територій та розвитку села за рахунок вирішення проблем якості існуючих освітніх та медичних об’єктів. А загалом – нічого нового і конкретного. У програмі немає жодного пункту, за виконання якого, приміром, за рік у Микитася можна було б вимагати звіт.
Представник «Самопомочі» Олександр Кириндась пообіцяв знищувати корупцію та хабарництво в органах влади всіх рівнів, а також у судах і прокуратурі. А також – забезпечити доступність медичних послуг, популяризацію здорового способу життя, збільшення тривалості життя людей. Окрім того, Кириндась обіцяє гідну оренду плату за використання земель, розвиток сільських територій та покращення стану сільських та міських доріг. Тобто усе просто, без фантазії і можливості попастися на невиконанні передвиборчої програми. Адже виконати це все практично неможливо.
Дещо більш конкретним виявився укропівець Ярослав Гіріч, який обіцяє мінімальну заробітну плату та пенсію не менше, аніж 4 тисячі гривень. Хоча, як і інші, не вказав дату, коли для громадян настане цей хвилюючий момент.
Окрім того, Гіріч пообіцяв безкоштовну шкільну освіту, що «відповідає вимогам сьогодення». Дещо кумедна обіцянка, з огляду на відсутність плати за шкільну освіту в Україні. Ще Гіріч пообіцяв приділяти особливу увагу питанням охорони державного кордону, аби мешканці відчували себе безпечнішими. На цих словах уява малює укропівця Гіріча, що сховався у хащах чернігівських лісів в очікуванні порушників кордону…
Представник БПП Сергій Гарус у програмі небагатослівний. Він вважає, що якщо українець буде здоровий, матиме європейську освіту, міцну сім’ю, стабільну роботу та впевненість в майбутньому, то й Україна процвітатиме. Гарус обіцяє скорочення вилучень із місцевих бюджетів, збільшення витрат державного бюджету на інвестиційні проекти в містах та селах, зменшення тарифів на оплату комунальних послуг, недопущення їх підвищення. Окрім того, у програмі Гаруса обіцянки збільшити кількість бюджетних місць у ВНЗ, ввести додаткові стипендії для обдарованих студентів, зменшити податковий тиск на малий та середній бізнес.
Представник «Батьківщини» Юрій Власенко починає програму пафосно – із цитати Тараса Шевченка: «доборолась Україна до самого краю». Він знає, про що говорить, з огляду на тривалу історію боротьби його політичної партії. Власенко обіцяє зупинити неконтрольований ріст цін на продукти харчування, позбавити тарифи олігархічної «накрутки», забезпечити своєчасну та справедливу індексацію зарплат і пенсій, створити нові робочі місця з гідною оплатою праці, відродивши роботу великих промислових підприємств. Вже традиційно для цієї виборчої кампанії у програмі немає конкретики, жодного предметного пункту із терміном виконання, окрім гнучких пластилінових фраз.
Представник партії Ляшка Дмитро Блауш обіцяє не багато не мало спростити систему державного управління, ініціювати перегляд й оптимізацію складу, функцій і повноважень органів влади. Як він збирається це робити, і з якої саме із трьох гілок влади розпочне, Блауш не пояснює.
Також він обіцяє програму енергомодернізації, стимулювання виробництва енергії з альтернативних джерел, ліквідацію нелегального земельного ринку. Блауш схоже бачить покликання депутата в тому, аби ініціювати перегляд графіку руху приміського транспорту і збільшити кількість рухомого складу. Тут виникає питання, чи не краще було пану Дмитру претендувати на посаду директора одного з чернігівських АТП. Там йому було б реальніше виконати свої обіцянки.
Якщо підсумувати усі програми, то стає очевидно, що програми писали, аби здати їх до ЦВК. Навряд чи хтось збирався їх виконувати. Адже їх виконати в принципі неможливо…
Микита Максимов
Трындят кандидаты, а особенно Микитась. Иш надумал из Чернигова образец для всей Украины делать! А как этого добиться, объяснить не может, потому что это бред, ложь, как и остальные его обещания типа новые рабочие места для молодежи создавать. Все, что Микитасю нужно — это еще больше денег и власти (((
Мене особисто перш за все цікавить — увійде новий депутат до більшості і чи буде плідно там працювати. а все інше — то бла-бла-бла.