Чернігівський активіст намайданив 4 мільйони доларів

Держава через суд вимагає від чернігівського пенсіонера 125 000 доларів. Найцікавіше, що пенсіонер, якщо правосуддя буде не на його боці, з голоду не помре, бо минулого року забрав у банку близько 5 млн доларів.

У січні 2014 року, коли в Україні палав Майдан, коли майбутнє держави не наважилася б пророкувати навіть Ванга, якби була жива, у ті непередбачувані часи звичайний чернігівський пенсіонер відкрив у банку «Національний кредит» «Депозит різдвяний». Дідусь поклав на рахунок 4,17 млн доларів під 11,5% річних. На 25 місяців. Тож по закінченню строку депозиту пенсіонер забрав би з банку майже 1 млн доларів ($999 062,5) на додачу до своїх 4,17 млн американських грошей.

Однак за 7 місяців до закінчення дії банківської угоди пенсіонер чомусь вирішив достроково її розірвати. У таких випадках банки зазвичай анулюють відсоткову ставку або ж змінюють її на мінімальну. Тобто чернігівець поважного віку, по суті, вирішив відмовитися від відсотків, заради яких і клав гроші у банк. Відсотки ж чималі – майже 1 мільйон доларів.

Сталося це 29 травня 2015 року, коли гроші майже півтора року лежали в банку. Проте за кілька годин до того банк «Національний кредит» і чернігівський пенсіонер уклали додаткову угоду до «Депозиту різдвяний», згідно з якою змінилися первісні умови. А саме: у випадку розірвання цього договору з ініціативи вкладника, відсотки нараховують і сплачують за ставкою в розмірі 11,5% річних за весь період знаходження коштів на депозитному рахунку.

Банк уклав невигідну для себе угоду, бо тепер він упродовж дії договору не в змозі розпоряджатися грошима пенсіонера на власний розсуд, тобто заробляти на них, оскільки в будь-яку мить вкладник може прийти та достроково розірвати договір. Подібні ризики, які раніше банк страхував відсотками пенсіонера (хочеш достроково забрати гроші? Будь ласка, але без відсотків), тепер не отримали підкріплення.

Найдивніше, що одразу після укладення додаткової угоди пенсіонер нею і скористався: забрав і 4,17 млн доларів свого вкладу, і всю суму нарахованих за час знаходження грошей у банку відсотків. Таких накопичилось понад 700 тисяч доларів.

А через тиждень банк «Національний кредит» був визнаний неплатоспроможним, і виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів прийняла рішення про запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тож у той час, коли вкладники зазвичай не можуть забрати навіть власні гроші, чернігівському пенсіонеру ще й зайвого дали.

Такого висновку дійшли й у Фонді гарантування вкладів, визнавши додаткову угоду від 29 травня незаконною, і звернулися до суду, щоб зобов’язати пенсіонера повернути зайве. Проте Деснянський райсуд міста Чернігова став на бік пенсіонера, і претензії Фонду визнав необґрунтованими. Знову чудасія: у протистоянні пенсіонера і держави, а фонд – державна спеціалізована установа, суд виявився на боці пенсіонера.

Що ж це за такий пенсіонер, якому і банк, падаючи в прірву (восени 2015 банк «Національний кредит» ліквідований), віддає і його, і своє; і суд стає на його бік, хоча той самий його бік дуже сумнівний із погляду законодавства?

А звати старенького Анатолій Федорович Атрошенко. Це батько Чернігівського міського голови Владислава Атрошенка, який у січні 2014-го, коли батько, активіст чернігівського Євромайдану, клав на депозит 4,17 млн доларів, голосував за закони 16 січня, перебуваючи в статусі члена парламентської фракції Партії регіонів.

Сам Владислав Атрошенко у минулому банкір. Наприкінці нульових він був радником голови правління ВАТ «Кредобанк». Що він як людина, яка має за плечима досвід роботи у банківській сфері, думає про дострокове розірвання депозитного договору.

– Треба подивитися законодавчі норми, – каже Владислав Анатолійович. – Якщо сьогодні дозволене дострокове розірвання депозитного договору, то банки здебільшого депозитну ставку обнуляють. Вкладник забирає «тіло», але йому не сплачують відсотків.

– То як Ви поясните, що при достроковому розриві депозитного договору Вашим батьком, банк все одно виплатив йому за повною відсотковою ставкою?

– Мені незнайомі деталі тієї ситуації, але, наскільки я розумію, відсотки виплачували щомісячно. Це я точно знаю. Упевнений, що банківські працівники та вкладник діяли в межах договору.

– Чи є звичною ситуація, коли банк за тиждень до визнання його неплатоспроможним, мало того, що повертає клієнту депозит, та ще й віддає своє (% у повному обсязі), а не обнуляє ставку?

– Абсолютно стандартна ситуація. Будь-який клієнт, розміщуючи гроші в банку, має право ставити запитання і про можливе дострокове розторгнення, і про якісь договірні відносини тощо. Банк, який шукає гроші, зазвичай в особі виконавчих співробітників, може давати якісь зобов’язання, зокрема й особисті. Нормальна практика.

– Однак за тиждень до тимчасової адміністрації…

– Дуже часто і в Сполучених Штатах, скажімо, викуповували землю за тиждень до того, як сенат чи якийсь орган приймали рішення, що там буде об’їзна дорога або ще щось. Питання отримання інформації та прийняття рішень відповідно до тієї інформації. Абсолютно стандартне питання. Немає нічого ексклюзивного.

Я би Вам рекомендував, якщо у Вас будуть якісь вільні кошти і Ви їх розміщатимете в банках, намагайтеся якимось чином комуніціювати з банком, із його співробітниками, щоб розуміти, коли ситуація в банку буде ризикованою для ваших грошей і коли вам варто їх забрати.

– Чи дивує Вас, що у Вашого батька був депозит у 4 млн доларів?

– Абсолютно не дивує. Це нормально. У чому питання: великий чи маленький? Чи погано, що він був розміщений в українському банку?

– Порівнюю інших чернігівських пенсіонерів із Вашим батьком, теж звичайним чернігівським пенсіонером.

– Я приблизно розумію статки мого батька. Чи нормально це? Звісно, нормально, що я за своє життя інвестував гроші в Україну, в місто Чернігів. Ви порахуйте, скільки інвестували наші компанії (мої, моєї матері, батька) в місто Чернігів і порівняйте, чи порівнянні депозити  з реально інвестованими грошима, які можна реально показати.

– Чи маєте Ви стосунок до батьківського депозиту? У ньому є частка Ваших грошей?

– Це наші родинні питання. У першому ступені рідства, навіть із податкового погляду, немає жодної проблеми, де чиї гроші.

А тим  часом Фонд гарантування вкладів із рішенням Деснянського райсуду не погодився і подав апеляцію. Представник Фонду Віталій Паламарчук впевнений, що 125 тисяч доларів Анатолію Атрошенку переплатили і він повинен їх повернути.

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register