Палац Тарновських відсканували та зробили 3D-модель у проєкті «Кишенькова країна». Тривимірну модель розмістять на туристичних листівках доповненої реальності, які можна буде подивитися за допомогою смартфону та розробленого туристичного додатка.
Перед вами – Качанівський палац або Палац Тарновських, понад 70 років ним володіли три покоління Тарновських. Чому назви відрізняються? Назву він отримав за місцевістю, в якій він розташований – на околиці села Качанівка Чернігівської області. А прізвище Тарновських з’явилось у назві палацу пізніше, тоді, коли він потрапив до рук родини меценатів Тарновських. За цієї родини палац отримав найбільшого розквіту як культурно-просвітницький осередок.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Сім років без держфінансування: як виживає заповідник “Качанівка”
Василь Тарновський, останній власник палацу, був шанувальником української старовини та колекціонером. Його унікальна колекція старожитностей складалась переважно з речей козацьких часів і збірки літературних творів, живопису, особистих речей і автографів Тараса Шевченка. Коротко кажучи, вони фанатіли від Шевченка.
Тут були і особиста шабля Богдана Хмельницького, і речі Івана Мазепи, Семена Палія, Павла Полуботка, Кирила Розумовського, а також колекція портретів історичних діячів цієї епохи. Сучасники Василя Тарновського вже тоді оцінювали колекцію в кілька сотень тисяч карбованців сріблом. Сьогодні експонати колекції розкидані по музеях у різних куточках України.
У складі палацового комплексу: власне палац, флігелі, служби, альтанка і церква. Як і має бути в архітектурному ансамблі, всі будівлі виконані у єдиному стилі – неокласицизм. Ансамбль палацу і сьогодні має органічний вигляд у своїй єдності – інтерпретовані на сучасний лад античні мотиви у декорі повторюються на кожній споруді, тож прогулянка тут відчувається як подорож в іншу епоху. Сьогодні в палаці функціонує Національний історико-культурний заповідник «Качанівка».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Літературно-мистецьке свято зібрало таланти з усієї країни у Качанівці
«Найкращий сувенір – це місто, яке можна взяти завжди з собою в кишеню. Запросити у подорож, привезти клаптик спогаду, подарувати емоцію – сучасні технології творять неймовірне. Кишенькове місто – проєкт, який популяризує архітектуру міст через сувенірну AR-продукцію. Ми привертаємо увагу до руйнування історичних пам’яток, а усі оцифровані моделі віддаємо фахівцям для реставрації та реконструкції», – пояснює команда SKEIRON.
Мандрувати Україною можна реально або віртуально. В одній руці – смартфон, в іншій поштівка з зображенням замку, палацу, сакральної пам’ятки, а на звороті qr-код для сканування. Усі оцифровані об’єкти будуть доступні у форматі 3D-моделей і доповненої реальності на IOS та Android у додатку «Pocket City AR» з аудіогідом українською та англійською мовами. Цей додаток створено для прихильників інтелектуального й інтерактивного туризму та несподіваних відкриттів культурної спадщини.
«Кишенькова країна» – це наймасштабніше 3D-оцифрування об’єктів матеріальної культурної та архітектурної спадщини України за підтримки УКФ. Під час експедиції команда SKEIRON охопила усі 24 регіони та АР Крим зі сходу на захід і з півночі на південь й оцифрувала 40 об’єктів архітектурної спадщини.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
