Артилерію вже не одне століття називають «Богом війни». Її «тріумф» за висновками істориків починається з середини ХV ст. З плином часу гармати здобули репутацію сили, що реально змінює не лише хід битв, а й хід світової історії. Навіть з нинішнім потужним розвитком різних видів озброєнь та технологій, використання артилерії у сучасних війнах, продовжує залишатись одним із головних чинників, які впливають на успіх або навпаки тієї чи іншої військової операції чи битви. Все це ми знаємо не з книжок чи досліджень, а на жаль, переживаємо цей надскладний етап у житті кожного з нас та нашої країни.
У період гетьманування Івана Мазепи – на поч. ХVIII ст., артилерія вже тоді відігравала важливу роль в обороні міст. За дослідженнями істориків відомо, що Батурин не одне десятиліття виконував роль військово-артилерійського центру. Ще з 1669 р. генеральна військова артилерія мала штаб і базу в гетьманській столиці. У 1708 р., для захисту Батурина, Мазепа залишив близько 100 гармат. Весь гарнізон, у т.ч. й гармаші готувалися до бою з московитами. Проте із-за т.зв. тодішніх «колаборантів», які вказали таємний хід до Батурина, — місто було захоплене військами під командуванням Меншикова. І практично все населення міста (за даними дослідників це від 11 до 15 тис. людей, у т.ч. й старі, жінки і діти) було жорстоко вбито та вирізано. Місто ж зрівняли з землею. Нічого не нагадує? У ході цього штурму Батуринської фортеці московськими військами частина артилерії вціліла. Тому, за наказом Меншикова, частину зброї було вивезено з міста, а решту гармат– значної ваги та калібру було знищено на місці. Їх уламки порозлітались по Батурину. Один з них великої гармати було випадково знайдено місцевими мешканцями у 1988 р. на території заміської резиденції гетьмана І.Мазепи (Гончарівка).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Благодійний концерт на підтримку військових влаштують у Чернігові
Цей уламок дула гармати неправильної форми із залишками рельєфного орнаменту, довжиною 51 і шириною 23,5 см, виготовлений за технікою лиття. За його розмірами вдалося вирахувати калібр гармати. Він становить 256 мм. Такий калібр відповідає трипудовому чавунному ядру. На стволі збереглись залишки малюнка, за якими встановлено, що це частина довгоствольної далекобійної гармати із фрагментом художнього гарматного лиття, яке було популярним за доби українського бароко. Уламок утворився внаслідок розриву ствола вибухом. Нині такої вцілілої гармати НІКЗ «Гетьманська столиця» не має, проте на перспективу планує створити її реконструкцію. Крім цього артефакту нині в експозиції музею археології Батурина можна побачити й інші зразки та фрагменти озброєнь різних епох, які були знайдені під час проведення археологічних досліджень м. Батурина: вістря стріл, списів, кулі до пістолів та рушниць, замок пістоля, фрагмент шаблі у вигляді голови лева ХVII- ХVIII cт.
Не представлені зараз у музеї, але є у фондовій колекції: оригінальні шаблі та пістолі XVII- XVIII cт., різні типи гарматних ядер (з чавуна, металу, скла), фрагмент від лафету гармати ХVII- ХVIII ст., є зброя давньоруського часу, скіфської доби та бронзового віку. Це — невелика частина від того, що буде експонуватися після нашої Перемоги.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Чернігівщина туричтина, за матеріалами wikipedia, drukarnia.com.ua, umoloda.kyiv.ua
