Надзвичайно популярними в середовищі козацької старшини були кунтуші. Так, у посагу доньки Іваницького сотника Павла Миницького Меланії налічувалося вісім кунтушів; серед пожитків Павла Полуботка – 21 жіночий кунтуш; дружини його синів Андрія та Якова мали 12: більшість – підбиті хутром соболя, білки, куниці, легкі – тканинами.
У фондах історичного музею імені В. Тарновського такі експонати є, причому чоловічі і жіночі. З-поміж них особливо вирізняється той, що належав доньці гетьмана Данила Апостола.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Роті особливого призначення «Чернігів» – 7 років: історія створення та завдання, які доводиться виконувати
Він пошитий, імовірно, для особливо урочистих виходів, оскільки крій вказує на те, що одягали його на сукню європейського типу, з фіжмами. Кунтуш дуже приталений у бокових швах і на спинці, різко розширений від рівня талії в боки та назад. На бокові шви нашиті хрещаті «підпашники» зі срібного галуна. Зшита з двох полотнищ спинка і пілки не відрізні. Пілки без застібок. Рукави вшивні, вузькі, розширені біля кистей, із поздовжніми розрізами в місці розширення. Вірогідно, краї рукавів закочувалися вгору, утворюючи манжети. Комір шалевий, маленький, із залишками дуже тонкого шовку тілесного кольору. На жаль, ні підкладка, ні хутро кунтуша не збереглися.
Матеріал, із якого пошитий кунтуш, вражає красою і коштовністю. Це – зелена турецька парча з шовковим досить щільним тлом, по якому золотими, срібними нитками та біттю витканий орнамент із великих квіток та листя на гнучких гілках. Такі тканини цінувалися дуже високо й були доступні тільки представникам світської та церковної знаті. Навіть дуже досвідчений ткач виготовляв за день не більше як 10 см тканини. Як дуже дорогі, речі з таких тканин дбайливо зберігалися, їх передавали у спадок, перешивали, вважали почесною нагородою та дорогоцінним подарунком.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Джерело: Чернігівський історичний музей імені В. Тарновського
