Алюмінієва артилерія десанту

2s9

Перший період війни на Донбасі характеризувався активним застосуванням високомобільних десантних військ Збройних сил України і насамперед 25-ї окремої повітряно-десантної бригади.

Як частина поділеної після розпаду Союзу 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії ВДВ СРСР вона повністю отримала техніку попередниці – це «алюмінієві танки» – БМД самих різних модифікацій. Крім 98-ї дивізії ще 8 САУ «Нона» і 1 БМД-1КШ були в училищах, також 12 «Нон» і 4 «Реостат» дісталися за договором про розподіл Чорноморського Флоту.

Всього Україні дісталося 64 БМД-1, 42 БМД-2, 39 БТР-Д, 15 БТР-РД, 16 БТР-3Д, 16 БМД-1КШ, 45 2С9 «Нона», 16 1В119 і 1 Р-440одб.

В даному матеріалі зупинимося на участі у війні на Донбасі самохідних артилерійських установок 2С9 «Нона», адже саме вони стали основою військової потужності бригади аж до весни 2015 року.

Це дозволило розробити та в 1981 році взяти на озброєння повітряно-десантних військ універсальну артилерійську систему на базі бронетранспортера БТР-Д з 120-мм нарізною гарматою 2А51, що поєднувала в собі функції гармати, гаубиці і міномету.

Самохідна артилерійська установка для повітряно-десантних військ отримала назву 2С9 «Нона-С». За однією з легенд, що завжди виникають при створенні нової зброї, «НОНА» — не ім’я жінки, а абревіатурне скорочення назви — «рос. Новое Орудие Наземной Артиллерии».

На весну 2014 року парк українських «Нон» становив 36 одиниць в двох дивізіонах 25-й дніпропетровської бригади. В ході боїв машини активно використовувалися як засіб підтримки десанту, особливо в боях за Слов’янськ і на луганському напрямку.

Всього в ході боїв на Донбасі були втрачені як мінімум сім машин: одна була захоплена бойовиками за допомогою місцевих жителів під час рейду бригади на Краматорський аеродром,  одна згоріла в збитому над Луганськом Іл-76, три були втрачені в ході боїв в Шахтарську в кінці липня, одна – в районі Нижньої Кринки в серпні, ще одна – під Авдіївка в лютому 2015 року.

Крім бойових втрат були і не бойові і просто через зношування – виробництво вузлів і агрегатів для цих машин знаходиться в Росії, той же запас деталей, який був на базах зберігання в Україні швидко вичерпався. Тому для збереження такого цінного ресурсу як 2С9 довелося займатися «канібалізмом», запозичуючи потрібні деталі у менш корисних БТР-Д.

На сьогоднішній день САУ «Нона» перебуває на озброєнні 25-ї бригади і час від часу з’являється в кадрах численних навчань, проте фактичний технічний стан машин, ступінь зношеності гарматних стволів дозволяє говорити, що час цих самохідних артилерійських установок вже пішов.

Loading...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Lost Password