Перший період війни на Донбасі характеризувався активним застосуванням високомобільних десантних військ Збройних сил України і насамперед 25-ї окремої повітряно-десантної бригади.
Як частина поділеної після розпаду Союзу 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії ВДВ СРСР вона повністю отримала техніку попередниці — це «алюмінієві танки» — БМД самих різних модифікацій. Крім 98-ї дивізії ще 8 САУ «Нона» і 1 БМД-1КШ були в училищах, також 12 «Нон» і 4 «Реостат» дісталися за договором про розподіл Чорноморського Флоту.
Всього Україні дісталося 64 БМД-1, 42 БМД-2, 39 БТР-Д, 15 БТР-РД, 16 БТР-3Д, 16 БМД-1КШ, 45 2С9 «Нона», 16 1В119 і 1 Р-440одб.
В даному матеріалі зупинимося на участі у війні на Донбасі самохідних артилерійських установок 2С9 «Нона», адже саме вони стали основою військової потужності бригади аж до весни 2015 року.
Це дозволило розробити та в 1981 році взяти на озброєння повітряно-десантних військ універсальну артилерійську систему на базі бронетранспортера БТР-Д з 120-мм нарізною гарматою 2А51, що поєднувала в собі функції гармати, гаубиці і міномету.
Самохідна артилерійська установка для повітряно-десантних військ отримала назву 2С9 «Нона-С». За однією з легенд, що завжди виникають при створенні нової зброї, «НОНА» — не ім’я жінки, а абревіатурне скорочення назви — «рос. Новое Орудие Наземной Артиллерии».
На весну 2014 року парк українських «Нон» становив 36 одиниць в двох дивізіонах 25-й дніпропетровської бригади. В ході боїв машини активно використовувалися як засіб підтримки десанту, особливо в боях за Слов’янськ і на луганському напрямку.
Всього в ході боїв на Донбасі були втрачені як мінімум сім машин: одна була захоплена бойовиками за допомогою місцевих жителів під час рейду бригади на Краматорський аеродром, одна згоріла в збитому над Луганськом Іл-76, три були втрачені в ході боїв в Шахтарську в кінці липня, одна — в районі Нижньої Кринки в серпні, ще одна — під Авдіївка в лютому 2015 року.
Крім бойових втрат були і не бойові і просто через зношування — виробництво вузлів і агрегатів для цих машин знаходиться в Росії, той же запас деталей, який був на базах зберігання в Україні швидко вичерпався. Тому для збереження такого цінного ресурсу як 2С9 довелося займатися «канібалізмом», запозичуючи потрібні деталі у менш корисних БТР-Д.
На сьогоднішній день САУ «Нона» перебуває на озброєнні 25-ї бригади і час від часу з’являється в кадрах численних навчань, проте фактичний технічний стан машин, ступінь зношеності гарматних стволів дозволяє говорити, що час цих самохідних артилерійських установок вже пішов.
