Епізоди війни: трагедія під Луганськом

lap_010

У травні-червні 2014 року основними центрами накопичення ресурсів і військ на Донбасі стали аеропорти і перш за все луганський та донецький. Так, з луганського планувалося зустрічним ударом об’єднатися з угрупованням, яке рухалось з боку Донецька у бік кордону з Російською Федерацією.

Природно, що перекидали все повітряним шляхом – транспортними літаками Іл-76 та Ан-26. На той момент це вважалося безпечно і швидко, так як сепаратисти не мали засобів ППО (так вважали в штабі АТО).

13 червня в луганський аеропорт з десятихвилинним інтервалом з Мелітополя вилетіли три транспортні літаки Іл-76 зі складу 25-ї бригади військово-транспортної авіації. Завантаження їх була стандартною – по 40 пасажирів-десантників, 3 машини БМД, боєкомплект і продовольство. Перший літак успішно сів на злітно-посадкову смугу, почалося розвантаження. Другий літак ланки, виконавши стандартні протизенітні маневри, став на глісаду, наближаючись до аеропорту. У цей момент (00:51 14 червня) по машині, яка перебувала на висоті 200 метрів, був проведений подвійний пуск ПЗРК. Як мінімум одна ракета влучила в ціль – Іл-76 вибухнув в повітрі. Уламки впали в районі села Красне Луганській області, в 6,6 км від злітно-посадкової смуги. Загинули 49 осіб, з них 9 членів екіпажу і 40 пасажирів (десантники 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади).

Командир екіпажу першого транспортника (командир бригади полковник Дмитро Мимріков) зміг відмінити посадку третього літака, після чого той розвернувся на підході до аеропорту і повернувсь на місце базування.

На наступний день лідер самопроголошеної «ЛНР» Валерій Болотов підтвердив, що літак був збитий проросійськими бойовиками.

Вранці на місце падіння Іл-76 вирушила група бійців 80-ї аеромобільної бригади, яка на той час контролювала аеропорт: «В першу чергу ми шукали самописці. Їх там було два. Один був цілий, один – розламаний. Такі собі «глобуси». Кажуть, що кабіна льотчиків залишилася ціла, був такий вкид. Це брехня. Там нічого не залишилося. Колеса були, лахміття обшивки, залишки БМД. Хвіст в поле ще був. БМД – з алюмінієвого сплаву, вони в пожежі взагалі розпливлися. Позбирали останки хлопців, зібрали не розірвавшийся боєкомплект і підірвали його. А потім вже після нас туди приїхали сепари, фотографувалися там, викладали фото в інтернет, хвалилися своєю роботою. Нас вони боялися, ми по прибуттю зайняли кругову оборону, вони від нас трималися на відстані».

Пізніше місцеві жителі – патріоти виявили «лежку» терористів та відстріляні труби ПЗРК «Ігла». Після падіння літака командування ЗСУ через Червоний Хрест домовився з командуванням бойовиків про вивезення загиблих десантників в обмін на можливість забрати трупи сепаратистів, якими рясно були усіяні поля біля луганського аеропорту.

Сівший транспортник підвели ближче до будівель аеропорту, оточили усією технікою, що була в наявності, щоб захистити від осколків на випадок якщо по аеродрому буде наноситися вогневе ураження артилерією сепаратистів. За радіоперехопленнями стало ясно, що за знищення літака сепаратистам була оголошено високу грошову винагороду і групи бойовиків спостерігали за Іл-76 вдень і вночі та чекали його зльоту. Транспортник тиждень простояв в ЛАП, після чого, скориставшись поганою погодою, екіпаж зміг злетіти і змінюючи курс піти на аеродром в Мелітополі.

Взагалі така масштабна трагедія потрясла Україну, а особливо Дніпропетровську область, так  як більшість десантників була родом звідти. Ще попереду були Іловайськ та Дебальцево з їх численними загиблими, але цю трагедію не можна забути ніколи.

Loading...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register