Військова допомога Заходу нашим збройним силам за роки війни постійно опиняється в центрі найрізноманітніших скандалів. То на поставлені «Хамери» немає запасних частин і покришок, то наші армійці «втратять» у Дебальцевому новітні антимінометні радари. Тепер дійшла справа і до ще однієї американської «фішки» — міні-безпілотника Raven RQ-11B, 72 одиниці яких були безкоштовно передані ЗСУ цього літа.
Днями радник начальника Генерального штабу Збройних сил України Натан Хазін заявив буквально так: «Із самого початку це було неправильне рішення використовувати ці безпілотники». З одного боку, один із засновників батальйону «Азов» Хазін серед тих, хто стояв біля витоків і зараз всіляко проштовхує волонтерський проект «Аеророзвідка» і тут за бажання можна побачити якісь нотки лобізму в проштовхуванні своїх апаратів на озброєння ЗСУ.
З іншого боку, про проблеми цих безпілотників військові експерти говорили ще влітку, коли вперше з’явилася інформація про їх поставки. Справа в тому, що хоча апарати і знаходяться на озброєнні армії США та використовуються безліччю інших країн, проте з 2009 року вони мають цифровий канал управління, тоді як нам поставлена рання версія з аналоговим.
Якби йшлося про війну на кшталт сирійської або іракської, де повстанці не мають засобів РЕБ (радіоелектронної боротьби), то цей варіант був би ідеальним, однак у донбаських «шахтарів» і «трактористів» є цілком собі сучасні російські системи, що ефективні проти такої застарілої техніки.
Тобто в таких поставках було намішано все – від нерозуміння американськими військовими фахівцями характеру протистояння на Донбасі до банального бажання позбутися невдалої модифікації.
Не можна відкидати і нерозуміння нашим командуванням місця таких апаратів в армійській структурі. За американськими статутами такий апарат використовують локально – для наведення міномета невеликого калібру або автоматичного гранатомета на найближчий пагорб. Природно, що завдання для наведення артилерії калібру понад 100 мм навіть не стоїть. У наших же умовах командування намагається декількома апаратами вирішити всі проблеми – аж до виявлення артилерійських позицій супротивника. Для чого, певна річ, дальності не вистачає.
Тобто, з одного боку, американські апарати дійсно не відповідають реаліям війни і не можуть використовуватися за своїм прямим призначенням – коригування артилерійського вогню, з іншого боку, вони в будь-якому випадку кращі й ефективніші, ніж ті комерційні машини, які є на фронті. До того ж не треба забувати, що американські апарати Україна отримує від США безкоштовно.
А втрати в бойових умовах завжди були, є і будуть. Досить згадати, що навіть у США в середньому напрацювання на відмову таких апаратів становить близько 200 вильотів, а з 20 тисяч побудованих велика частина була втрачена під час навчання або в бою, причому найчастішою причиною втрат, за американськими даними, була або втрата лінії зв’язку, або апаратний збій на самому апараті.
