Золоті зірки Сіверянщини: Григорій Кочергін

86496610_Kochergin_GrigKlim[1]

Голодомор 1932-1933 років докорінно змінив долю декількох поколінь українців. Особливо тяжко було дітлахам… З того утраченого покоління небагато кому вдалось вишкребтися, але тільки для того, щоб загинути в горнилі Другої Світової війни. Серед них був і Григорій Кочергін.

Майбутній Герой Радянського Союзу народився у 1922 році в селі Біловежі Бахмацького району. Батьки померли в голодному 1933-му році. Залишившись сиротою, він подався по світу. Через рік він дістався до російського Ростова-на-Дону, де прибився «сином полку» до 27-го Червонопрапорного полку 9-ї Донської стрілецької дивізії. Його всиновив командир полку Федір Гризлов.
Кочергін закінчив семирічку, згодом став курсантом Таганрозької військової авіаційної школи льотчиків, яку закінчив у 1940 році, і був залишений у ній інструктором.

До грудня 1941 року Кочергін готував бойових льотчиків, а потім і сам попросився на фронт. Брав участь у боях з оборони Ленінграда у складі 677-го легкобомбардувального авіаційного полку. На пристосованих навчальних У-2 за півроку здійснив 128 нічних бойових вильотів.

Влітку 1942 року Григорія Кочергіна переводять на Північно-Кавказький фронт до 502-го штурмового авіаційного полку, де він почав літати на справжньому штурмовикові Іл-2.

Був одним із новаторів переобладнання одномісних машин. Як згадував начальник оперативного відділу штабу 5-ї повітряної армії Степан Гречко: «Пам’ятаю, десь у середині жовтня [1942 року] Володимир Іванович [В.І. Ізотов, заступник командувача 5-ї повітряної армії] … розповів про ініціативу, виявлену льотчиком-штурмовиком 238-ї авіадивізії старшим лейтенантом Г.К. Кочергіним. За допомогою інженерів полку і дивізії він кустарним способом переробив свій одномісний Іл-2 на двомісний. Умільці викроїли у хвості літака місце для стрільця, встановили невелику швидкострільну гармату. На такому «гібриді» Кочергін уже кілька разів вилітав на бойові завдання, успішно громив гітлерівську піхоту і танки, при цьому усі спроби «месерів» збити його при підльоті з хвоста зазнавали невдач».

На середину лютого 1943 року здійснив 186 бойових вильотів на бомбардування і штурмування живої сили і бойової техніки противника. За мужність та героїзм, виявлені у боях з ворогом, відважний пілот був нагороджений орденами Червоного Прапора, двома орденами Червоної Зірки.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 квітня 1943 року командиру авіаланки 502-го штурмового авіаполку 295-ї винищувальної авіадивізії 5-ї повітряної армії лейтенанту Григорію Климентійовичу Кочергіну було присвоєне звання Героя Радянського Союзу («Золота Зірка» № 1004).

28 вересня 1943 року відважний льотчик загинув. Похований у Центральному саду станиці (нині – міста) Кримськ Краснодарського краю.

Loading...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register