Чернігівський рахунок донбаської війни
Війна на Донбасі, що триває вже два роки, забрала чимало життів українських солдатів. Не оминув кривавий рахунок і Чернігівщину. У сьогоднішньому тексті хотілося б навести певну статистику щодо загиблих – уродженців Чернігівської області. Деякі з них переїхали до війни в інші області нашої держави, де й були поховані.
Отже, станом на літо 2016 року в зоні АТО загинули 123 чернігівці.
Відкрив сумний рахунок солдат 95-ї аеромобільної бригади Дмитро Куриленко з смт Ріпки, який помер від ран 28 квітня 2014 року, підірвавшись на міні в районі с. Кутузівка Добропільського району.
А останнім на цей час став військовослужбовець 41-го ОМПБ Олександр Ільчишин із Мени, який перебував у комі від отриманих поранень останні два роки й помер у шпиталі в ніч на 24 серпня.
Найстарішим із загиблих є 62-річний технік-механік, доброволець полку «Азов» Олександр Діденко з Бахмача, який помер від серцевого нападу 22 січня 2016 року в районі Маріуполя.
А наймолодшим в списку — солдат із 95-ї окремої аеромобільної бригади Сергій Парубець із с. Дрімайлівка Куликівського району, якому на момент загибелі 18 січня 2015 року виповнилось усього 19 років.
Що стосується розподілу за підрозділами, то найбільше чернігівців загинуло, воюючи в складі 1-ї окремої гвардійської танкової бригади та 13-го батальйону територіальної оборони Чернігівської області («Чернігів-1»).
Найбільше загинуло військовослужбовців рядового та сержантського складу, однак загинули також два підполковники, один полковник міліції та 7 капітанів.
Найбільше загиблих (26 осіб) були уродженцями Чернігова, слідом йде Козелецький (11 осіб) і Бобровицький (9 осіб) райони.
З огляду на специфіку участі «чернігівських» підрозділів у війні, то найбільше уродженців Чернігівщини віддали своє життя в ході боїв під Дебальцевим узимку 2015 року та в районі Луганського аеропорту в серпні 2014 року.
Абсолютна більшість загиблих похована в Чернігівській області, проте двоє наших земляків покояться в Сумській, двоє – в Полтавській і один в Київській.
Практично всі вони посмертно нагороджені державними нагородами: Орденом Богдана Хмельницького та «За мужність» різних ступенів.
Усім їм поставлено достойні пам’ятники, про багатьох нагадують меморіальні дошки на різних будівлях, пов’язаних із їхнім життям.