Дві операції у війні на Донбасі виявилися найбільш кривавими за кількістю загиблих. Це спроба штурму Іловайська в серпні 2014 року та зимова кампанія під Дебальцевим у січні-лютому 2015 року. Саме під Дебальцевим загинула найбільша кількість уродженців Чернігівської області. І не тільки військових, а й міліціонерів. Зокрема і полковник Дмитро Терновий.
Його кар’єра складалася більш, ніж успішно – народився в 1969 році в Чернігові, де провів свої дитинство та юність. Був цілеспрямований, завжди відповідально виконував поставлені завдання. Ніколи не зупинявся на досягнутому, прагнув бути першим у всьому.
Розпочинав навчання у СЗОШ № 2. У 1981 році почав вчитися в школі № 31 (тепер гімназія № 31 гуманітарно-естетичного профілю). За роки навчання зарекомендував себе активним, відповідальним учнем.
У 1986 році, закінчивши школу, вступає до Київського політехнічного інституту, після закінчення якого здобув спеціальність інженера-електрика «Акустичні прилади і системи».
Із 1998 по 2000 роки навчався у Фінансово-економічному інституті при ЧДТУ за спеціальністю «облік та аудит».
Усе життя Дмитро присвятив роботі в органах внутрішніх справ України. Працював у Державній податковій службі України та міліції.
Із вересня 1997 року працював в органах податкової міліції. Вже з жовтня 2005 року почав працювати в підрозділі з боротьби з корупцією в органах державної податкової служби.
Із травня 2012 року був заступником начальника відділу внутрішньої безпеки УМВС в Чернігівській області.
У 2014 році призначений начальником відділу внутрішньої безпеки Донецької залізниці Департаменту внутрішньої безпеки МВС України. На цій посаді він зустрів початок Дебальцевської операції.
У ході бойових дій стався один момент, який досі викликає суперечки серед дослідників.
Вранці 9 лютого загін спецназу «ДНР» на бронетехніці увійшов до селища Логвинове, розташованого впритул до важливої траси, якою проходили колони постачання для угруповання в Дебальцевому. Щойно спостерігачі розвідбату зафіксували наближення великої групи озброєних людей на бронетехніці, вони одразу ж доповіли про це в штаб сектору «С» і залишили Логвинове. Таким чином бойовики перерізали стратегічну трасу.
Однак жодної команди на призупинення сполучення видано не було, і ще до 11:00 колони, які проходили повз село, противник обстрілював зі стрілецької зброї та бронетехніки.
Одними з перших рано-вранці в Логвиновому загинули четверо військовослужбовців ракетно-артилерійського дивізіону 128 ОГПБр, не доїхавши з Артемівська буквально кілька кілометрів. Обстріляні артилерією та добиті з автоматів вантажівки ЗІЛ та «Урал 4320» так і залишилися на трасі. Серед загиблих були й командири одразу двох батарей: зенітно-ракетної – майор Олексій Гуртов і артилерійської – старший лейтенант Василь Білак.
Пізніше були вбиті чотири офіцери та водій на УАЗ-469, які везли до Дебальцевого пошту Генштабу та радіоустаткування. Далі жертвами стають не менше восьми військовослужбовців 30-ї механізованої бригади. На двох вантажівках вони виїхали до Артемівська по боєприпаси і потрапили в засідку. Чотирьох полонених військовослужбовців бойовики згодом розстріляли. Також цього ранку в Логвиновому загинули шестеро медиків автомедичної роти. Причому російські телеоператори знімали все це, зокрема й тортури полонених українських військовослужбовців.
У засідку потрапили також два автомобілі, в яких знаходилась група офіцерів МВС, яку очолювали керівник міліції Львівської області Дмитро Загарія та командир спецбатальйону «Львів» Ігор Вольський. У складі групи був і полковник Терновий.
Перше авто підірвалось на фугасі. Терновий від вибуху загинув, решта офіцерів зазнали поранень, але змогли організувати оборону. Офіцери кілька годин тримали оборону та зуміли з боєм прорватися назустріч підоспілій підмозі — бійці спецбатальйону «Львів» і підрозділ Нацгвардії провели кілька бойових рейдів для порятунку, тільки з третьої спроби група з 8 бійців батальйону «Львів» на чолі з командиром роти за підтримки ЗСУ деблокували офіцерів. Крім Тернового, в тій засідці загинув в.о. начальника Дебальцівського міського управління внутрішніх справ полковник міліції Євген Юханов.
Тіло полковника міліції вдалось повернути тільки в результаті обміну. Похований 26 лютого 2015 року в місті Чернігові (кладовище Яцево).
Указом Президента України № 213 від 9 квітня 2015 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
У пам’ять про Дмитра Тернового в квітні 2016 року на території Ніжинської загальноосвітньої школи № 9 та в травні 2016 року на будівлі Чернігівської гімназії № 31 встановлені меморіальні дошки.
Читайте новини ЧЕline у Facebook.
