Історія одного трофея
Після двох років війни на Донбасі практично ні в кого не виникає сумнівів, що без підтримки бойовиків Російської Федерації не обійшлося. Найбільш яскравим прикладом є поставки бронетехніки – як із наявності, так і зі складів.
Яскравим прикладом російського сліду є захоплений танк Т-72Б3. Ця найсучасніша модифікація Т-72 нікуди не експортувалася, не перебувала на озброєнні української армії.
На сьогодні достеменно відомо щонайменше про чотири танки Т-72Б3, що були втрачені частинами РФ в ході бойових дій на Донбасі влітку 2014 року: два з них знищені, третій був захоплений українськими військовими, однак кинутий при виході з Іловайська, четвертий отримав серйозні пошкодження, але був вивезений до Росії .
Уперше з російськими Т-72Б3 українські військові зіткнулися в ході зустрічного бою 25 серпня в районі Новодворського (між смт Новий Світ і Чорновосельське). Обставини того бою на сьогодні невідомі, проте, крім Т-72Б3, у донецькому степу залишилися догоряти два БМД-2 і МТ-ЛБВМ (усі машини знаходяться виключно на озброєнні російської армії).
А через два дні в ході боїв за Агрономічне до рук українських військових потрапив і перший (і єдиний на той час) російський танк. Як згадував згодом начальник інженерної служби оперативного командування «Південь» полковник Михайло Ковальський: «27 серпня два російські Т-72 вилізли на висоту 204,2 і почали обстрілювати наші позиції прямою наводкою. І ось навідник «Фагота», який вчора вистрілив перший раз у житті, відкрив вогонь по танку. Перша ракета зачепила траву і пішла в небо. А друга – пряме влучення. Танк трохи здав з висотки і зупинився. Ми не добивали – у нас залишилося кілька ракет. Захоплений танк ми самі використовувати не могли – не було навідника. Розбиралися з його електронікою – там і навігаційна система, і тепловізійні приціли. Кулемет на вежі навчилися використовувати, а ось стріляти – ні. Тому передали танк начальнику бронетанкового озброєння ОК «Південь» полковнику Жені Сидоренку, він на ньому навідником воював».
Однак є й інша версія потрапляння цього танка в трофеї. Ось як описував цей випадок в своєму інтерв’ю в серпні 2015 року боєць 93-й бригади Іраклій Кутелія виданню «Соцпортал»: «У Многопіллі наше відділення від школи, де був розташований наш штаб, кинули на пост, на сусідню крайню вулицю. Ми там восьмеро стояли. Не було навіть бронетехніки, на нас виїхали дві БМП і російський танчик. У мене було тільки РПГ і кулемет, більше озброєння не було. Прийняли бій, дві їхні машини покинули поле бою, залишився стояти танк. Із нами був полковник, позивний «Динаміт». Він сам із саперів, яка бригада – не пам’ятаю. Дав нам міну і дав наказ: «Ідіть підірвіть». Підійшли, танк ніби цілий, але без екіпажу. Заліз, півгодини намагався його завести, але все-таки завів і пригнав до шкільного подвір’я. Я передав його і мене знову на пост кинули.
Наступного дня мене вже поранило, потім потрапив у полон. Коли вже після полону передали, я дізнався, що це зробив не я і не мій товариш Ільїн, царство йому Небесне, він на цей час згорів у машині, і не Ванька, якого в полоні розстріляли, він теж із нами був. А зробив якийсь полковник Сидоренко, зовсім не той, який був із нами. Він отримав за це Героя України, а пацани – нічого. Хоч би батькам щось, мені якось все одно, живий – і слава Богу, а ось батькам хоч би преміальні дали, їм би було приємно.
На жаль, уточнити обставини події вже неможливо – Іраклій загинув 9 грудня 2015 року у бою за Опитне.
У ЗМІ вперше відомості про цей танк потрапили того ж дня – в матеріалі журналістів каналу «Еспресо.TV» «Російська Бронетехніка під Іловайськом» («Російська бронетехніка під Іловайськом»).
При виході з оточення цей танк без видимих серйозних ушкоджень був залишений в районі Іловайська і перейшов в руки проросійських сепаратистів. Подальше більше нагадує клоунаду – спершу 14 вересня через своє невігластво російські «журналісти» каналу «Росія 1» запустили в ефір сюжет про цей танк з обладнанням «не російського і не українського виробництва». Утім, звинувачувати їх у непрофесіоналізмі складно – на танк наші військові встигли нанести смуги впізнання і, бачачи латиницю на обладнанні, його цілком можна було б сприйняти як так довго очікувані пропагандистськими ЗМІ «польські і чеські Т-72».
Про істерію на сепаратистських ресурсах навіть не варто говорити, згадаємо тільки той факт, що там танк обізвали міфічним «Т-72М». Нині цей танк продовжує воювати проти ЗСУ у складі «армії ДНР».