Легендарні частини української армії: 3-й окремий полк спецпризначення в боях на Донбасі

Бойові дії на Донбасі стали справжнім випробуванням для всіх Збройних сил України, проте є частини, бійці яких знаходилися і знаходяться на лінії фронту починаючи з перших днів війни. Одна з таких частин – 3-й окремий полк спеціального призначення Головного Управління Розвідки Генерального Штабу України.

Свій родовід частина веде від 10-ї окремої бригади спеціального призначення ЗС СРСР, що була сформована в жовтні 1962 року в місті Старий Крим. Після розпаду Союзу бригада стала спочатку 1-м окремим полком спеціального призначення, а з вересня 2000 року отримала сучасну назву. У липні 2003 року полк був передислокований у місто Кіровоград.

Не можна не сказати, що практично весь час незалежності бойовій підготовці приділялася зовсім мало часу. Чого вартий, наприклад, той факт, що до 2012 року в полку не було жодного парашута. Мало того, за деякими даними, до початку 2014 року полк фактично мав у своєму складі два загони замість потрібних за штатом трьох.

Проте навіть у такому вигляді бійці полку були значно краще підготовлені, ніж основна частина української армії. І саме тому 3-й полк почали активно використовувати в конфлікті на Донбасі, причому спочатку не за призначенням, а для посилення штурмових частин. Бойовим дебютом для спецназівців стала оборона Донецького аеропорту в травні. Так, саме бійці 3-го полку 26 травня 2014 року змогли не тільки відстояти аеропорт, а й завдати противнику серйозних втрат.

Після знаменитого бою зведений загін після кількох днів перепочинку був відправлений до іншої «гарячої точки» — до Ізюма, де вони займалися зовсім уже невластивою для себе справою – супроводжували колони в бік Слов’янська і Червоного Лиману. На початок червня ситуація тут була вкрай напружена – маючи доволі скромні сили, сепаратисти робили ставку на атаки військових колон, намагаючись завдати якомога більшої шкоди силам АТО. Займалися кіровоградці також прикриттям фахівців СБУ – так, у збитому біля гори Карачун у травні 2014 року вертольоті Мі-8 загинули двоє спецназівців.

Мало кому відомо, але тільки завдяки бійцям 3-го полку в руки бойовиків не потрапили величезні запаси бойової техніки, зброї та боєприпасів у Центрі забезпечення бронетанкового озброєння (Бахмут) і Базі зберігання стрілецької зброї в селі Параскеївка поряд. Перекинуті вертольотами, спецназівці змогли відстояти ці стратегічно важливі пункти. Противник робив неодноразові спроби їх захоплення. Як згадував Герой України полковник Олександр Трепак: «Ми добре розуміли, що російські найманці постараються заволодіти бронетехнікою та стрілецькою зброєю, тому підготували надійні пости і секрети, морально приготувалися зустрічати «гостей».

Бази були настільки важливими, що супротивник використав танки, яких у нього на той час було дуже мало («воєнторг» ще працював дуже повільно – кордон усе ж таки контролювався). У черговому нападі Т-64-й був підбитий і потрапив до рук українських військових. Ця бойова машина стала першою в череді безперечних доказів участі Росії у війні на сході країни.

Після цього спроб штурму частин не було. А хто знає, як розгорнулися б далі події на Донбасі, якби отримали бойовики сотні танків і сотні тисяч одиниць стрілецької зброї з боєприпасами.

Далі були важкі бої на кордоні, де полк зазнав досить відчутних втрат. Так, 15 липня під Червонопартизанськом зведена група під час постановки бойового завдання була накрита мінометним вогнем. На місці загинуло 7 бійців, ще близько 40 були поранені. Фактично одним нальотом було виведено з ладу третину особового складу!

А були ще бої під Саур-Могилою, вихід з Іловайська. Славною сторінкою в бойовому літописі полку стали бої за Донецький аеропорт восени 2014 року, оборона Дебальцевого взимку 2015 року. Станом на липень 2016 року безповоротні втрати полку під час війни налічували 44 особи.

Нині полк теж знаходиться на передовій лінії, продовжуючи свою війну на Донбасі.