Лівійські «Руслани»: український слід
Київський державний авіаційний завод «Авіант» був одним з двох серійних заводів з виробництва важкого військово-транспортного літака Ан-124 і його цивільної версії Ан-124-100 розробки ОКБ ім. О. К. Антонова.
Всього в період з 1986 по 2003 рік «Авіант» випустив вісімнадцять таких машин, велика частина яких зараз знаходиться на озброєнні військово-транспортної авіації Російської Федерації. В даний час серійне виробництво нових літаків типу Ан-124-100 на серійному заводі «Антонов» (колишньому «Авіанті») припинено.
Крім Росії, два літаки Ан-124-100 «Руслан» були продані в Лівію в 2001 — 2002 роках.
Це були:
— Ан-124-100 (серійний номер 03-01), який став 5A-DKL і перейменований в «Susa»;
— Ан-124-100 (серійний номер 03-02), який став 5A-DKN і отримав власне ім’я «Sabrata».
Експлуатувати літаки стала авіакоманія «Libyan Arab Air Cargo», льотно-технічний персонал якої становили громадяни України та інших країн СНД, а періодичні форми технічного обслуговування виконувалися на заводі в Святошино.
З початком громадянської війни в Лівії навесні 2011 року один літак був пошкоджений на аеродромі при авіаційному нальоті сил НАТО. Другий же літак проходив планове обслуговування в Україні та нині так і знаходиться на заводському аеродромі під Києвом.
Важко сказати, наскільки ця угода була вигідною для України. З одного боку, крім здавалось би значною на ті часи суми (а кожен борт коштував по 20 млн доларів) та продовженням фактично підконтрольний з боку України експлуатації повітряних суден, відкривалися перспективи для поглиблення співпраці з однією з найбагатших країн Північної Африки, що мала колосальні природні багатства і перспективні проекти, участь в яких могло істотно вплинути на розвиток багатьох українських підприємств, в тому числі і оборонно-промислового комплексу.
З іншого, в світі з’явився ще один оператор унікальних літаків «Руслан», який міг би зруйнувати українсько-російську монополію в цьому сегменті ринку.