Останні кілька днів, починаючи з 18 грудня, вся увага ЗМІ прикута до чергового локального загострення в районі так званої Світлодарської дуги. Річ йдеться про висунуту в сторону Дебальцеве півколом ділянку фронту приблизно в тих місцях, де взимку 2015 року нашим військам вдалося стримати наступ противника після втрати позицій в районі Дебальцеве — Вуглегірськ.
Цей район стратегічно важливий для обох сторін: з одного боку контроль нашими військами району Дебальцеве — Красний Луч — Шахтарськ — Єнакієве фактично гарантує розсічення території «молодих республік» на дві частини і їх поетапне знищення. Саме тому тут влітку 2014 року і взимку 2015 розгорнулися одні з найзапекліших боїв донбаської кампанії.
Після Дебальцевської операції становище сторін тут характеризувалося наявністю великої «сірої зони», так як бойовики не стали обкопуватися в голому степу, а зайняли позиції по горбах на північ і на північний захід від Логвинове, а також в Санжарівці, Калинівці та Лозовому, зосередивши основні сили в районі Дебальцеве.
З іншого боку наші армійські підрозділи в чистому полі стали створювати повноцінну оборонну позицію з трьох ліній окопів, бліндажів та опорних пунктів, яка спиралася на природні перешкоди як то водосховище Вуглегірської ТЕС.
Починаючи з лютого 2016, тут почалося «повзучий наступ» з боку ЗСУ. Від безшумних сутичок диверсійних груп в кінці червня — початку липня тут сталося принаймні одне серйозне бойове зіткнення з використанням бронетехніки і артилерії. 54-я окрема мотопіхотна бригада і добровольці «Правого Сектора» змогли серйозно просунутися, зайнявши кілька стратегічно важливих висот. Тоді ж загинув оперний співак Василь Сліпак, який воював у складі «Правого Сектора», втрати понесли і армійці.
Однак за наказом командування сектора захоплені висоти довелося залишити і ось 18 грудня бої знову розгорнулися навколо цих висот.
З огляду ж на той факт, що де-юре Дебальцеве і околиці, за підсумками других Мінських переговорів офіційно визнані як підконтрольні офіційній Україні території, всі ці дії нашої армії не суперечать умовам вищезазначеного домовленостей.
У той же час, з урахуванням того, що даний район знаходиться на стику між «ЛНР» і «ДНР», оборона противника на даній ділянці була явно ослаблена через проблеми у взаємодії між силовими структурами обох терористичних організацій. Тож не дивно, що командування наших військ прагнуло цим скористатися для поліпшення позицій як в тактичному плані, так і в стратегічному.
Просування в сторону Дебальцеве на кілька кілометрів дозволило б взяти під вогневої контроль трасу М04 (Знам’янка-Краснодон) на ділянці Вуглегірськ — Дебальцеве, що в свою чергу створило б проблеми з постачанням Горлівки, а також ймовірно дозволило б поліпшити українські позиції в плані контрбатарейної боротьби, «закривши» б північний схід Горлівки для ворожої артилерії, що в свою чергу ймовірно вплинуло б на ситуацію в Зайцеве, Гольмівському, Курдюмівки.
У той же час, противник, розуміючи стратегічну важливість району (панівні висоти) так-же в свою чергу прагнув поліпшити займані ним позиції. І фактично все літо сторони провели у взаємних нічних артдуелях і боєзіткнення дрібних груп.
18 грудня ЗСУ зробило локальний наступ, силами до роти, метою якого була нейтралізація позицій противника в лісі, на схід від висоти 231.6 (взимку 2015 ВОП «Паша»), з якого велися постійні обстріли, які загрожували в тому числі і Вуглегірської ТЕС, що в свою чергу могло б привести до порушення електро та водопостачання міста Бахмут та навколишніх сіл. Для успішної зачистки самого лісу, потрібно нейтралізувати опорний пункт противника на висоті 216,8 (сепаратисти назвали його «Кікімора»).
Близько 6 ранку почалася операція. Ймовірно враховуючи річний досвід, бойовики значно краще зміцнили позиції і зробили серйозний опір. Ними була запрошена артилерійська підтримка і протягом дня локальний конфлікт переріс в досить серйозну операцію, з використанням резервів і бронетехніки. Крім артилерійської дуелі був ближній бій на дистанціях від 10 до 200 метрів, і кілька контратак.
Українські війська зазнали відчутних втрат, 9 убитими і близько 30 пораненими, контужений і травмованими. Втрати противника (з огляду на дані з різних джерел) налічують близько 20 чоловік убитими. До кінця першого дня битви сам опорний пункт «висота 216,8» залишився за ЗСУ, було організовано підвезення боєкомплекту та заміна особового складу на позиції. Важливу роль в евакуації поранених зіграли екіпажі волонтерської організації парамедиків ASAP.
Станом на вечір 18 грудня, в соцмережах і на новинних сайтах була інспірована паніка, причому якщо в про-український сегменті мережі в основному обговорювалися втрати ЗСУ, то проросійські ЗМІ, подавали локальну операцію як серйозний наступ на Дебальцеве і стверджували про порушення Мінських домовленостей Україною.
19 грудня бої продовжилися, але вже з меншою інтенсивністю, в хід йшла переважно артилерія, проте в середині дня для можливої нейтралізації відповідних сил противника в бойову «готовність номер 1» були приведені підрозділи 17 окремої танкової бригади, однак до застосування танків справа не дійшла, натиск противника вдалося стримати наявними силами.
Станом на 25 грудня складно говорити про фінал битви, проте інтенсивність боїв знизилася. Ситуація має передумови до розвитку. Суть в тому, що зайняті позиції дозволяють вести спостереження за переміщеннями по трасі Знам’янка-Краснодон (на ділянці Вуглегірськ — Дебальцеве), а також істотно спрощують завдання для придушення артилерії противника (в районі Гольмовський — Байрак), що в свою чергу може привести до зміщення лінії зіткнення в цих районах.
Ймовірно розуміючи ситуацію, що склалася, противник може зробити спроби відбити висоту 206.8, в той час як ВСУ ймовірно будуть змушені (для поліпшення конфігурації лінії бойового зіткнення) займати сусідню висоту 226.7.
На даний момент лінія «фронту» має два взаємних двосічний виступу і, ймовірно, ні Українська армія, ні противник, не задоволені ситуацією, що склалася. З огляду на той факт, що зараз місія ОБСЄ готується до різдвяних канікул, а також поки не вступив в права «господар Білого дому» можна припустити, що загострення на Дебальцевському напрямку тільки починається.
