На тлі розмов про постачання оборонного озброєння зі США та європейських країн убік відійшла тема виробництва українських протитанкових ракетних комплексів. А тим часом у країні є серйозні розробки, що не гірші, а за деякими показниками перевершують західні і російські зразки. Насамперед йдеться про розробки Державного підприємства «Державне київське конструкторське бюро «Луч»: протитанкові ракетні комплекси (ПТРК) «Скіф» і «Корсар».
ПТРК «Скіф» уже прийнятий на озброєння ЗС України та виробляється масово. Про кількість поставлених ракет інформації немає, але тільки в середині 2015 року «Луч» отримав Держоборонзамовлення на кілька сотень ракет для ЗСУ і Національної гвардії. Є замовлення і на 2016 рік.
Сам переносний протитанковий ракетний комплекс «Скіф» призначений для ураження живої сили, броньованих цілей, бронемашин і вертольотів на відстанях від 100 м до 5 км.
У комплексі використовуються протитанкові ракети Р-2 калібрів 130 мм і 152 мм із тандемними кумулятивними (РК-2С, РК-2М-К) та осколково-фугасними (РК-2ОФ, РК-2М-ОФ) бойовими частинами з бронепробиттям у 800 мм за динамічним захистом.
У ПТРК «Скіф» використовується напівавтоматична лазерна система наведення, за допомогою якої оператор через оптичний приціл стежить тільки за ціллю, а спостереження за ракетою і видача команд управління здійснюється автоматично наземною апаратурою. Виявлення цілі і наведення на неї забезпечується через оптичні та інфрачервоні приціли, що дають можливість вести вогонь у складних погодних умовах.
Однією з переваг ПТРК «Скіф» є те, що оператор може перебувати на відстані до 50 м від пускової установки.
У 2014 році інженери ДККБ «Луч» успішно завершили тестову програму ще одного ПТРК — «Корсар». Під технічні умови військових був розроблений дешевий ефективний легкий комплекс для боротьби з технікою супротивника на дальності до 2500 метрів у будь-який час доби.
Маса комплексу з встановленим транспортно-пусковим контейнером становить усього 18 кг, із яких 13,5 кг – це вага ракети. Малі габарити і маса складових частин дають можливість сформувати компактні в’юки для транспортування на будь-які відстані.
«Корсар» переводиться з похідного положення в бойове і назад за 15-20 секунд. Скорострільність підготовленого розрахунку – 3-4 постріли за хвилину. Бронепробиття ракети Р-3 становить 550 мм за динамічним захистом. Розроблені також осколково-фугасна та термобарична бойова частина.
Як і «Скіф», «Корсар» має напівавтоматичну систему орієнтування керованої ракети в промені лазера. Протитанкові ракети комплексу «Корсар» не вимагають підсвічування цілі, а керуються за допомогою приймального пристрою, що знаходиться в хвостовій частині ракети.
У разі масового озброєння частин ЗСУ такими комплексами вони можуть стати ключовим стримуючим інструментом у боротьбі з бронетехнікою бойовиків на Донбасі.
