Гвинтівка «Вінчестер» і револьвер Кольт «Миротворець» давно вважаються класикою та символом так званого Дикого Заходу.
Після закінчення Громадянської війни в 1864 році чимало офіцерів і солдатів Конфедерації були змушені мігрувати з розорених війною рідних місць на захід – у пошуках кращого життя. Туди ж попрямували і звільнені з армії сіверяни.
Не можна сказати, що тут не було білої людини і раніше – американці потроху просувалися на ці землі – то торгуючи, то воюючи з індіанцями, – але масова експансія почалася саме після війни. Багато колишніх офіцерів та солдатів намагалися знову стати фермерами або ремісниками, але були й ті, хто зрозумів, що з усіх ремесел найкраще їм вдається стрілянина.
Так з’явилися «ганфайтери» – професійні стрілки, які заробляли на життя спуском курка. Залежно від обставин і особистого характеру, ганфайтер міг стати і бандитом, і шерифом, і просто працювати за разовими замовленнями вільним стрільцем.
Ганфайтерів із розпростертими обіймами приймали і на роботу в стражі закону, і в будь-яку банду. Часто вони самі збирали загони, з якими здійснювали пограбування або тероризували містечка.
Але здебільшого змінити чесну працю на удачу бандита змушували більш прозаїчні причини. Наприклад, якщо розгорталась війна між «м’ясними баронами» (великими скотарями) за території або виникав конфлікт між ними і дрібними фермерами.
А ті, хто не вмів чи не хотів розводити свою худобу, починав красти чужу – самостійно або організовуючись у банди. За таких умов, крім батога і ласо, пастухам-ковбоям доводилося мати при собі і заряджений «кольт».
Розквіт класичного періоду Дикого Заходу припав на 70-80-ті роки XIX століття. Тоді ж з’явилися його дві легенди: револьвер «Кольт Миротворець» і гвинтівка «Вінчестер».
Револьвер «Кольт» M1873 з’явився в 1873 році і спершу поступив на озброєння в кавалерію США. Для цивільного ринку випускалися здебільшого револьвери зі стволом, укороченим зі 191 до 120 мм, хоча виготовлялися і справжні гіганти, в яких довжина ствола сягала 300 мм!
У барабан заряджали шість потужних патронів центрального бою калібру .45 (11,43 мм), але іноді одне гніздо під курком залишали порожнім, використовуючи як імпровізований запобіжник (щоб револьвер не вистрілив під час скачки або при падінні на землю).
Хоча перезарядження здійснювалося по одному патрону (а перед цим треба було по одній видалити стріляні гільзи), а курок і раніше треба було зводити перед кожним пострілом, його середня скорострільність була все-таки вищою, ніж у старих капсульних моделей. Та й патрони було вже неважко придбати в розташованих повсюди крамницях. Тому там, де гримів «Кольт» M1873, сутички закінчувалися швидко, а уцілілих було менше – тож револьверу дали дотепне прізвисько «Миротворець» («Peacemaker»).
Тим часом західними штатами поширювалися також швидкострільні гвинтівки «Вінчестер» зразка 1866 і 1873 років. Недолік їх попередниці – гвинтівки Генрі, магазин якої треба було послабити перед заряджанням, – конструктори ліквідували зручним зарядним віконцем. В умілих руках «вінчестер» здійснював по пострілу на секунду, залишаючись найбільш швидкострільною гвинтівкою аж до появи самозарядних систем.
Із «миротворцем» у кобурі і «вінчестером» шерифи і рейнджери поступово навели законність, перестрілявши найбільш невгамовних і змусивши «зав’язати» інших. Так Захід поступово переставав бути Диким…
