У попередніх випусках проекту «Пишайся Рідним Краєм» ми вже говорили про Батурин, розквіт якого припав саме на часи гетьманства.
Сьогодні йтиметься про палац гетьмана Кирила Розумовського, розташований у гетьманській столиці.
Єлизавета ІІ у 1750 році, після призначення Розумовського гетьманом України, дозволила перенести гетьманську столицю з Глухова до Батурина, оскільки всі попередні гетьмани мали свій осідок у цьому місті. Кирило мав грандіозні плани щодо розбудови міста.
За його задумом Батурин мав стати столичним містечком із власним університетом. І за його правління місто дійсно почало відновлюватись із тих руїн, що залишились після «Батуринської різанини». Будуються млини, відкриваються заводи… Задля реалізації своїх задумів Розумовський запрошує італійського архітектора Антоніо Рінальді. Та око на доволі таки авторитетного архітектора поклала Єлизавета ІІ.
І вже через три роки будівництва в Батурині роботи були припинені, а Рінальді поїхав до Петербурга, де довго і плідно працював.
У 1764 році імператриця Єлизавета ІІ скасувала гетьманство в Україні, і Кирилу Розумовському було заборонено з’являтись на українських землях. Та через тридцять років графу Розумовському дозволяють повернутися до Батурина.
Плани в Кирила були вже скромніші, і він береться за будівництво палацу. Оскільки на той час архітектор Рінальді вже помер, то граф для проектування та будівництва палацу запросив шотландця Чарльза Камерона. Палац будувався протягом 1799-1803 рр., але зі смертю гетьмана будівництво припинилось. Це єдина будівля Чарльза Камерона в Україні.
Син Кирила Андрій Розумовський не дуже цікався палацом, адже на той час проживав у Відні. Замість нього тут залишався його управитель, який більше цікавився теж не краєвидами, а матеріальними цінностями, що належали його господарю. За однією з версій, саме він підпалив палац, щоб сховати сліди своїх крадіжок.
У 1822 р. зі смертю Андрія Розумовського за борги перед державою палацовий комплекс віддають військовому відомству. Відтоді розпочався занепад споруди.
Протягом ХХ ст. було здійснено кілька спроб реставрації палацу, однак усі вони так і не були доведені до кінця. Лише на початку ІІІ тисячоліття уряд розробив програму збереження пам’яток заповідника «Гетьманська столиця», в рамках якої і була завершена реставрація палацу Розумовського.
Гетьманський палацовий комплекс складається із триповерхового палацу, двох флігелів, розташованих обабіч, і парку пейзажного типу. Головний фасад палацу прикрашений лоджією із вісьмома колонами іонійського типу. Від нього відкривається чудовий вид на долину р. Сейм.
З протилежної сторони фасад прикрашений балконом і колонами тосканського типу. Звідси відкривається вид на довколишні будинки. З двох боків палацу виступають напівротонди, що всередині є частиною овальних залів.
