Держгеокадастр передали до МінАПК: чи будуть змінені функції

Державна політика в галузі земельних відносин майже завжди здавалась розмінною монетою у політичних, економічних та особистісних інтересах партійно-політичних еліт та представників влади.

Це пояснюється надзвичайною цінністю земельних активів, що перебували у віданні земельного агентства. Відтак, Держгеокадастр (а в минулому – Держземагентство) формально знаходився в різні часи у сферах впливу то одних, то інших відомств:  і Мінекології, і МінАПК, і Мінрегіону. Однак насправді Держземагенство завжди жило за власними правилами і векторами субординації.

Днями Кабінет Міністрів ухвалив рішення, згідно з яким передав Держгеокадастр від Мінрегіону до МінАПК. А якщо точніше, то від відомства до відомства передано  функції та повноваження щодо  формування державної політики у сфері земельних відносин, у галузі топографо-геодезичної і картографічної діяльності, державного земельного кадастру, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності.

Слід нагадати, що два роки тому все відбулось з точністю до навпаки. Виводити Держземагентство з-під МінАПК почали ще у 2014 році, коли  урядом була прийнята відома 442 Постанова «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади».

Експерти і тоді, і нині не знаходили достатньо об’єктивних причин, аби обґрунтувати правильність рішення про перепідпорядкування. Адже  відповідальність за сферу земельних відносин виявилася штучно розділеною між Мінрегіоном та МінАПК.

З одного боку – маємо земельну сферу у розумінні земель сільгосппризначення (компетенція аграрного відомства); з іншого – земля з погляду планування та розвитку територій (компетенція Міністерства регіонального розвитку).

Але країна розпочала шлях реформи децентралізації, яка і розставила всі крапки над «Ї». Нині експертне середовище має достатньо усталену думку щодо доречності такого кроку. Тож урядове рішення віддати Держгеокадастр у відання аграрному відомству виглядає у його очах як оптимальне на цьому, можливо, перехідному етапі.

Водночас експерти розглядають його виключно у контексті наступного й обов’язкового кроку – поглиблення земельної децентралізації в інтересах об’єднаних територіальних громад. Тільки цей процес стане свідченням намірів реформувати сферу земельних відносин.

Проектний менеджер аграрної реформи Національної ради реформ Олег Проценко так і говорить:

Важливо, аби цей крок (перепідпорядкування геокадастру. – Авт.) використали для стабілізації земельних відносин, завершення децентралізації в частині передачі повноважень місцевим радам і відкриття ринку із законодавчим підґрунтям».

Про що йдеться. Про прийняття Верховною Радою України пакета законодавчих ініціатив щодо децентралізації, зокрема поглиблення земельної децентралізації та розвитку вже утворених об’єднаних територіальних громад.

Насамперед народні депутати вже восени мають ухвалити  законопроекти №4355 щодо передачі громадам земель за межами населених пунктів та №4390 щодо планування територій.

«Закон про передачу повноважень щодо розпорядження сільгоспземлями за межами населених пунктів готується до другого читання і є  велика ймовірність його прийняття, ― пояснює експерт з аграрного та земельного права ГО Agro.ReformsUA Дмитро Сімашко. – До Держгеокадастру перейдуть контрольні повноваження у сфері земельних відносин та обов’язок ведення кадастру».

Важливість цього закону для поглиблення земельної децентралізації підтверджують і лідери ОТГ. Григорій Ванзуряк, голова Глибоцької об’єднаної громади (Чернівецька область).

«Коли держава у вигляді Держгеокадастру, – говорить він, – розпоряджається ресурсами громади, і не повідомляє її, це має протилежний ефект. Саме тому нинішню систему управління земельними ресурсами має бути реформовано.

Громада не зможе вибудувати свою стратегію розвитку, якщо не буде користуватися цими землями. Якщо в нас  не буде ресурсу, зокрема земельного, і права розпоряджатися землею, ми не зможемо гідно відповісти на запит населення.

Громада буде розпоряджатися землею значно ефективніше, аніж будь-яка центральна установа. Люди не дадуть можливості ні депутатам, ні голові розпоряджатися ресурсами всупереч інтересів громади».

Сама по собі передача повноважень від одного міністерства до іншого не вирішує проблеми по суті. Від зміни доданків сума не зміниться. Землі сільгосппризначення треба передати у власність об’єднаних територіальних громад. Цей ресурс повинен на повну запрацювати на користь об’єднаних громад, стати повноцінним механізмом наповнення місцевих бюджетів.

У такому випадку, на думку учасників аграрного ринку та експертів, доцільність існування Держгеокадастру у статусі великого територіально розгалуженого ЦОВВ відпадає сама собою. Адже в умовах децентралізації така установа мусить виконувати виключно функції ведення земельного кадастру, ретельного й прозорого обліку земель сільгосппризначення, і ні в жодному разі не політичні функції.

У такий спосіб вдасться подолати корупційні ризики земельного монстра. Окрім того, для боротьби із корупцією в земельному відомстві необхідно активно запроваджувати дистанційні адміністративні послуги. Адже комп’ютер хабарів не просить.

Відтак, уникнення безпосереднього контакту між чиновником і споживачем його послуг тим, хто замовляє довідку, – крок до не корупційного адміністрування. Безумовно, усі 16 видів адмінпослуг Держгеокадастру мають бути переведені в електронний формат.

Загалом ситуація має такий вигляд, що Держгеокадастр в Уряді є структурою із коротким інституційним циклом, функціонал якої має полягати виключно у веденні земельного кадастру.

Тож принциповим стане наступний крок щодо децентралізації або його відсутність…

загрузка...

Login

Welcome! Login in to your account

Remember me Lost your password?

Don't have account. Register

Lost Password

Register