*Актуально
У Чернігові більшість рішень сьогодні ухвалюють без участі громадян. Зводити будинок чи розбивати сквер? Будувати газозаправну станцію чи встановлювати дитячий або спортивний майданчик? Ці питання вирішують посадовці, не питаючи думки людей. Ось тому, аби висловити свою думку, чернігівцям доводиться говорити достатньо голосно на мітингах й акціях протесту. Так сталося із колесом огляду в історичному центрі Чернігова за 800 тис. євро та із газозаправною станцією в мікрорайоні Масани неподалік житлового сектору. Але чи так має бути?
Немає жодних бюджетних коштів – є тільки кошти платників податків!
Влітку Чернігівська міська рада проголосувала за виділення землі для встановлення в центрі міста колеса огляду. Чернігівці виступили проти цього рішення, проводили акції протесту, щоб висловити свою позицію. Потім на рівні мерії почали врегульовувати це питання, зібрали експертів – і вони ніби «вирішили», що питання не на часі (хтозна, як розвиватиметься ця історія після виборів). А може, треба розпочинати цей процес від зворотного – спитати у місцевих жителів, чи потрібне колесо огляду в історичному місці? Що люди думають із цього приводу? Замість колеса огляду з’явилася куля (добре, що тимчасово), і поки ми всі дивилися в небо, то з наших кишень щось знову зникло…
Реального залучення громадян до управління містом на сьогодні не існує. Формальні механізми участі чернігівців у схваленні рішень ніби є – це петиції, громадський бюджет, однак повноцінно і масштабно вони не працюють, навіть більше – існують просто для звітності в різних рейтингах. Дивіться: у нас все є! А як працюють ці важелі впливу – то вже інше питання. Навіть про бюджет участі на найвищому міському рівні звучать зауваження, що сума у 20 млн грн занадто «велика» для Чернігова.
До речі, майже 65% усіх податкових надходжень до бюджету міста Чернігова – податок на доходи фізичних осіб. Зокрема, в бюджеті міста за 2020-й із запланованих 2,1 млрд усіх податкових надходжень 1,35 млрд – це нарахований і утриманий податок на заробітну плату чернігівців і грошове забезпечення військовослужбовців, які дислокуються на території міста. Платники податків – основа будь-якої місцевої громади, вони МАЮТЬ знати, як витрачаються їхні гроші, і впливати на це. Що варто будувати – дороги втридорога чи підтримувати медичні заклади? Чому нас не питають, як витрачати бюджетні кошти – на фонтани в центрі чи соціальну підтримку незахищених чернігівців? Адже саме ми маємо вирішувати! Натомість найбільші можливості вирішувати має обмежене коло людей, наближених до посадовців, так званих друзів.
Чому владі варто бути відкритою та не зловживати своїм становищем? Тому що закритість призводить до збитків, марнотратства коштів міського бюджету. Тобто таким чином перші особи міста ошукують містян. Простий приклад. Облаштування скейт-парку в парку навпроти ТЦ «Мегацентр». Очільники міста так «поспішали» зібрати публічні «лайки» та «просунути» на тендер проєкту своїх, що навіть не подбали про важливі деталі. Зокрема, підрядник почав роботи ДО офіційного проведення торгів. Але і це ще не все. Він не надав сертифікатів якості/відповідності на елементи скейт-парку, які встановлюються в ньому на бетонну основу. А якщо сертифікатів на ці елементи немає, то про будь-які офіційні змагання на цьому об’єкті можна забути, переконаний один із чернігівських активістів. Відтак, ніхто жодної відповідальності за безпеку конструкції ПРОСТО В ЦЕНТРІ міста НЕ НЕСЕ.
Цими обставинами зацікавилася СБУ та вимагає не сплачувати підряднику 1,4 млн грн, які він витратив на бетонування майданчику поза тендером. Ви думаєте, непрозора історія на цьому закінчилася? А от і ні! Управління ЖКГ міськради, аби уникнути відповідальності, в свою чергу подало в суд на підрядника. Знову ж таки через лист СБУ до мера, з попередженням про ймовірну розтрату бюджетних коштів під час будівництва об’єкта.
1 мільйон щороку на ініціативи містян – кожній виборчій дільниці
У 2015 році Чернігів разом із Полтавою та Черкасами першими в Україні почали працювати над впровадженням громадського бюджету. Він передбачає витрачання частини коштів міського бюджету на ідеї містян.
«Наше місто було одним із лідерів впровадження громадського бюджету і цим завжди пишалося, однак нині, на жаль, не може похвалитися успіхами в цій сфері. Насамперед, бюджет участі – це постійний і безперервний процес, що потребує уваги, залученості громадян і реальних дієвих кроків із боку місцевої влади», – переконаний депутат Чернігівської міської ради від «НАШОГО КРАЮ», відомий експерт із фінансових питань Віктор Бистров.
На його думку, розмір бюджету участі треба збільшити в кілька разів. Єдиним офіційним територіальним поділом на сьогодні в Чернігові є межі виборчих дільниць. Тому доцільно «прив’язати» розподіл коштів до цих територій і виділити на проєкти жителів кожної дільниці 1 млн грн (у межах міста – це 111 млн грн). «Під час громадських обговорень містяни будуть визначатися щодо переліку робіт на своїх дільницях. Це дасть змогу значно покращити стан дворів, будинків, вулиць. Таким чином, ми разом перетворимо Чернігів на місто без околиць і це дасть можливість виділяти кошти з бюджету не лише на центр, а й на віддалені мікрорайони», – упевнений Віктор Бистров.
Також він переконаний, що у Чернігові необхідно запровадити пряме народовладдя мешканців замість одноосібного прийняття рішень. «Містяни на громадських обговореннях вирішуватимуть, де будувати висотні будинки, а де суворо заборонена вирубка дерев, де необхідно прокладати нові дороги чи проводити тепломережі. Жодні рішення не прийматимуть без попереднього обговорення з громадою!», – наголошує Віктор Бистров.
Більше реалізованих проєктів – більш ВПОРЯДКОВАНЕ місто, більш ЩАСЛИВІ жителі. Бо головна ідея бюджету участі полягає в розвитку громади, залученості чернігівців до подій у власному місті, бажанні вирішувати ті проблеми, яких не хоче помічати місцева влада сьогодні.
Депутати «НАШОГО КРАЮ» будуть відкритими та підзвітними!
Журналістка і громадська діячка, членкиня робочої групи з питань реалізації громадського бюджету в Чернігові, кандидатка у депутати Чернігівської міськради від «НАШОГО КРАЮ» Ірина Синельник теж вважає, що бюджет участі у Чернігові потребує перезавантаження.
Громадський бюджет у Чернігові, принципи роботи влади потребують змін! Чи відбудуться вони? Залежить від багатьох чинників, зокрема від осінніх місцевих виборів. Але за будь-яких обставин визначальними залишаться політична воля керівництва міста та розуміння ним вагомої ролі повноцінного діалогу між містянами та місцевою владою. І громаді під силу змінити все.
Бути АКТИВНИМ для громадян – це вигідно. Це шанс реалізувати ті проєкти, які потрібні саме ВАШІЙ вулиці, району, двору. Простий підрахунок підтверджує: що більше фінансування у бюджету участі – то більше проєктів можна реалізувати для громади. Причому втілити ті ідеї, які навряд чи зможуть пройти чиновницькі кабінети – виховні ініціативи, майданчики для вигулу тварин, контактні парки, зупинки на сонячних батареях, невеликі стартапи для бізнесменів-початківців, освітні курси тощо.
Але. Міська влада повинна дбати про те, щоб Громадський бюджет участі дійсно був ГРОМАДСЬКИМ, а не перетворювався на додатковий майданчик кошторисів для бюджетних установ. Тобто, школи чи лікарні не повинні коштом цього джерела латати власні дірки. Якщо бюджетники змушені подаватися на Бюджет участі – це ЧІТКИЙ сигнал, що місцева влада не справляється зі своєю роботою.
«Чернігів потребує відкритої і підзвітної влади. Чернігівці мають отримати доступ до інформації щодо бюджетних витрат на школи, лікарні, ремонт доріг, розбудову інфраструктури тощо. Кожному мешканцю громади повинна бути доступна інформація про послуги та товари, які закуповуються за бюджетні кошти. І депутати мають бути завжди доступними для своїх виборців, регулярно зустрічатися з чернігівцями, не рідше ніж раз на півроку звітувати про свою діяльність і брати найактивнішу участь у вирішенні питань міста», – наголошує Ірина Синельник. Команда «НАШОГО КРАЮ» зможе бути відкритою і підзвітною для чернігівців.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Олександра Біленко
