Один з найбагатших міських голів України, який провалив усі обіцянки по ЖКГ, знову претендує на посаду мера

*Актуально

Владислав Атрошенко, чинний голова Чернігова, ще торік тільки у готівці тримав понад 60 млн задекларованих гривень, знову хоче стати мером обласного центру. Має він амбіції і щодо своєї партії “Рідний дім” — взяти більшість депутатських мандатів не лише в міській раді, а й у Чернігівській обласній раді.

Атрошенко розпочав передвиборчу кампанію одним з найперших — ще влітку, задовго до офіційного старту місцевих виборів. Себе та свою політсилу чиновник подає як ефективну, яка здатна “продовжити добрі діла”. Наскільки ж його політична реклама відповідає зробленому?

Портал “Слово і діло”, проаналізувавши передвиборчі обіцянки Владислава Атрошенка у 2015-му, говорить, що меру вдалося виконати далеко не все, що він обіцяв чернігівцям. Причому, провалені актуальні для громади обіцянки — зменшення тарифів, побудова сміттєпереробного заводу, будівництво технопарку та логістичного центру, не запрацювала ініціатива “Розумне і безпечне місто”.

Тарифи

Як зазначають у “Слові і ділі”, в травні 2017-го в Чернігові почав роботу німецький проект «Партнерство з модернізації: енергоефективність у лікарнях». На підвищення енергоефективності бюджетних об’єктів міста виділили 53,4 млн грн. Також в місті встановили нове обладнання та відремонтували старе на КП «Чернігівводоканал».

Окрім того, у 2018 відремонтували п’яти котлоагрегатів та зробили капремонт теплових мереж протяжністю 1,15 км. Також в 2019 лічильниками тепла оснастили 90% від всіх житлових будівель підключених до теплових мереж. Попри це, тарифи на опалення у Чернігові, місті, де традиційно одні з найнижчих середніх зарплат в Україні, так і залишилися високими. Хоча ще 5 років тому Атрошенко обіцяв знизити їх удвічі.

Наприклад, у ІІ кварталі 2020-го, відповідно до даних ГУ статистики в Чернігівській області, у Чернігові в середньому заробляли 8660 грн. При цьому, вартість 1 гігакалорії теплової енергії для потреб населення така: для абонентів АТ “Облтеплокомуненерго” 1781,23 грн, для абонентів ТОВ “Технова” — 1 598,94 грн (з лічильниками). І це суттєво більше, аніж вартість гігакалорії в містах, які мають аналогічну з Черніговом кількість населення (285 тис чол). У Полтаві (285 тис населення) — 1596,93 грн, у Сумах (265 тис чол) — 1559,67 грн, у Житомирі (266 тис чол) — 1558,32 грн.

У Чернігові діє один з найвищих по Україні місячних нормативів вартості централізованого водовідведення з розрахунку на 1 особу (для тих споживачів, які не мають лічильників) — 133,92 грн/куб м.

Місто входить до четвірки обласних центрів з найвищими такими нормативами — більші діють тільки в Тернополі (149,12 грн/куб м), Білій Церкві (141,97 грн/куб м) та Полтаві (140,7 грн/куб м), відповідно до даних, викладених на сайті Міністерства розвитку громад та територій України.

Також, у Чернігові до 2018-го двічі на рік переглядали розмір тарифних нарахувань по квартплаті.

Підзвітність і сміття

Активіст та юрист Олександр Гашпар також посилається на ще одну програмну обіцянку чернігівського міського голови — бути підзвітним громаді.

— Спробуйте згадати хоч один випадок, коли за останні 5 років міська влада і чернігівський міський голова зокрема, хоч раз спитали у тих, хто наповнює бюджет міста, куди було б краще витрати сплачені платниками податків кошти…чи може якісь публічні консультації з громадськістю на тему «Що важливіше і куди краще направити 14 млн гривень: на закупівлю комп’ютерного томографу в міську лікарню для доступного обстеження чернігівців чи на влаштування кругового руху на перехресті вулиць Доценка – Космонавтів?»?

Не пригадуєте нічого такого? Звісно, і не зможете пригадати, бо нічого такого в місті за останні 5 років не було, попри те, що команда Атрошенка у своїй передвиборчій програмі 2015-го року «Файне місто» (яка була видалена з мережі через 2 місяці після приходу цієї команди до влади) обіцяла сприяти участі чернігівців в реалізації міських проектів, аби вони усвідомлювали себе членами великої громади.

Також чинний міський голова провалив обіцянку звести сміттєпереробний завод, потреба в якому критична, враховуючи перевантаженість сміттєзвалища на Масанах. При цьому очільник міста двічі їздив у закордонні мандрівки вивчати досвід зведення подібних заводів — у Польщу та у Фінляндію. Навіть повідомляв про досягнуту попередню домовленість з польським підприємством H. Cegielski-Poznan S.A. щодо варіанту будівництва сміттєпереробного заводу, який “не передбачає ні спалювання, ні сортування сміття”.

Згодом, Владислав Атрошенко передумав, пославшись на “недосконалість законодавства” та невисокі тарифи на утилізацію сміття в Чернігові: «В 10 разів ми підняти тарифи не зможемо. Люди не в змозі заплатити. Я, як міський голова не в змозі за це навіть думати».

В реальності, від липня 2018 мешканці багатоповерхівок окремо оплачують послугу з вивезення сміття. Тарифи ЖЕКів зменшилися на суму вартості вивезення сміття (наприклад, у тарифах КП «Деснянське» це – 31 коп/кв.м), а також на суму зменшення земельного податку в зв’язку з новою нормативно-грошовою оцінкою земель (-3 коп./кв. м). Але зросли у зв’язку з новою галузевою угодою щодо підвищення зарплати в ЖКГ, та ростом цін на паливо й електроенергію (в сумі це в середньому +53 коп./кв.м). У грошовому обчисленні середній приріст квартирної плати становив від 10 до 20 грн із квартири.

Цьогорічна передвиборча програма Владислава Атрошенка, ймовірно, базуватимуться на тих самих принципах, що й попередня — зниження тарифів, соціальні стандарти, екологія, підтримка освіти та медицини тощо. При цьому його справжні наміри просування власного бізнесу будуть як і раніше приховані за красивими обіцянками створити осередок розвитку і процвітання.

Ймовірно, що при черговому головуванні пана Атрошенка тарифи знову поповзуть вгору, а сміттєпереробний завод так і не збудуть. Для пояснення чому ні — знову будуть висунуті міфічні причини, яких в реальності не існує. А от статки очільника Чернігова, які він тримає на банківських рахунках, під матрацом та записані на його родичів, скоріше за все, виростуть в рази.