Святвечір – свято напередодні Різдва, яке прийнято проводити у родинному колі. Впродовж дня намагалися не їсти, а за святковий стіл сідали після сходу на небі першої зірки.
Традиційно у Святвечір на столі має бути 12 пісних страв, які символізують учнів Христа. Ще одним обов’язковим атрибутом свята є дідух, якого розміщували на покуті.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загублені традиції: як святкують Різдво в селах Чернігівщини
Головна традиційна страва – кутя. Її готують з потовченої пшениці, додаючи мак, горіхи, мед, сухофрукти. Адже зерно – символ вічного життя, тому до нього ставилися з особливою повагою та шаною. Наші предки вірили, що кутю після вечері слід залишити, щоб душі померлих родичів скуштували її, тому клали на стіл ще й ложки.
Також на столі має бути пісний борщ – символ пролитої Іродом крові дітей; узвар із сухофруктів — символ родючості та достатку; хліб, що символізує смерть і воскресіння. Ще готують пісний капусняк та рибу, яка має особливе значення для християн.
Обов’язково на кожен кут столу треба покласти часник, бо він захищає дім від злих духів та хвороб.
Разом із тим, квасоля та горох на столі дуже важливі страви, бо означають єдність та силу сім’ї. Пісні голубці означають мир та спокій. Пампушки – ознака достатку та щедрості, святкової атмосфери. Каша та вареники на столі є ознакою сімейного благополуччя, єдності й працьовитості.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
