Баталії в спортивній школі №1 набирають нових обертів

Ми вже неодноразово розповідали про ситуацію з секцією велоспорту, що склалась у Комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі №1. Зокрема, що її спершу хотіли просто закрити, а після розголосу в засобах масової інформації рішення відтермінували до кінця навчального року.

За словами батьків вихованців велосекції, відбулась конструктивна зустріч із начальником управління сім’ї, молоді та спорту Чернігівської міської ради Андрієм Дериземлею. Він начебто розібрався в питанні, але наполягає, що секція має показувати спортивні результати. Адже саме від них залежатиме подальше її існування. Хоча батьки переконані: виховання і спілкування, що їх отримують діти на тренуваннях, значно важливіші за кубки та грамоти. Ймовірно, остаточно долю велосекції вирішать після чемпіонату з велобайку, що відбудеться в Чернігові в травні.

Секцію знищують заради наживи?

Із цього приводу можна дискутувати та наразі трішки не про це, а про новий виток спортивного конфлікту. Адже за умов, які наразі створені в школі для юних велосипедистів, на жодні досягнення взагалі не варто розраховувати. Бо нещодавно у секції відібрали велику тренувальну кімнату, натомість виділили маленьку комірчинку, де колись був склад. До того ж, потрібного спортивного інвентарю саме для велосипедистів у школі немає.

Батьки визнають, що матеріальна база у велосипедистів дійсно слабка. А тому зазвичай раз у рік писали заяву до обласної Федерації велоспорту та до обласної спортивної школи – і велосипеди для тренувань виділяли. А дехто з дітей катався на своїх двоколісних. Натомість цьогоріч директор школи Сергій Романчук не підписав відповідної заяви. Тож велосипедів немає. Залишились лише кілька старезних і добитих до ручки шкільних байків.

Та повернімось до історії, як велосекція опинилась в комірчинці.

«Романчук прийшов на базу до тренера Кармелюка і в грубій формі з криками наказав збирати речі. Мовляв, я вас переміщаю в інше приміщення. Але ж то маленька кімнатка, розміром 2 на 3 метри. В ній можна хіба що переодягнутися, місця для велосипедів, учнів і навіть тренерського столу там немає.

А в кімнаті, де раніше тренувалися діти, за ініціативи Романчука зчинили справжнісінькій розгардіяш: виламали двері, зняли та вирізали спеціальні стойки, на яких висіли велосипеди, обдерли стіни. Зрештою тренеру залишалось лише вивезти особисті речі у свій гараж і переміститися в малесеньку кімнатку. Наразі діти займаються у тренажерній кімнаті», – повідомила Інна Василенко, мати двох вихованців велосекції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Немає на них Сталіна», – чернігівці про закриття шкіл і спортивних секцій

За її словами, директору закладу байдуже, яку секцію знищувати, а велоспорт опинився під ударом через конфлікт із тренером Андрієм Кармелюком, який наважився суперечити керівнику.

«У директора мотив зрозумілий. Йому треба звільнити приміщення для розміщення там платної секції для заробляння грошей. Тренери, які працюють у школі, навіть уже знають, що це буде секція з боротьби, відоме прізвище тренера, який там працюватиме.

Усі про цю ситуацію знають, але мовчать, бо бояться директора», – каже Інна Василенко.

«Тренера ніхто не збирається ображати»

Ситуація кричуща. Тож по коментар із цього приводу журналіст ЧЕline звернувся до Сергія Романчука, директора Комплексної дитячо-юнацької спортивній школі №1. Він підтвердив, що велосекцію дійсно перемістили до іншого, маленького, приміщення. До того ж, пояснив, чому.

«У нас взагалі нема нормальних велосипедів. То й ставити в ту кімнату нічого. Раніше велосипеди нам давала обласна спортшкола. А цьогоріч листа я не підписав, бо велосипеди дуже коштовні, ніхто не хоче нести за них відповідальність. Та й чому вони взагалі мають бути в нашому закладі? Маємо лише 10 своїх шкільних велосипедів, але їх купували ще в 1985 році. Тож цей транспорт треба взагалі списати та забути. Колись була в нас база і майстер із ремонту велосипедів, але він звільнився, бо нема чого ремонтувати», – пояснює Сергій Романчук.

Ситуацію довкола секції велоспорту він також пояснює внутрішньою конкуренцією між тренерами.

«У нас завжди працював один тренер. Та ось уже два роки, як ми знайшли ще одного – майстра спорту України з велоспорту на ім’я Микола Васильович. Ми радо взяли його і паралельно домовились із директором школи №19, що йому виділять приміщення – велобазу. Там він працює і зараз. Бо мені як директору нічого йому взагалі було запропонувати – ні велосипеда, ні іншого інвентарю. І сьогодні цей тренер отримує у нас усього 0,25 ставки. А результати показує не гірші, ніж тренер Андрій Кармелюк, який працює в школі 21 рік. І це добре, коли є внутрішня конкуренція, бо лише за її умови будуть спортивні результати. Зважаючи на це, адміністрація школи вирішила поділити згадані 10 велосипедів між обома тренерами. А батьки чомусь обурились, що у їхніх дітей забирають велосипеди. Навіть пишуть, що їх хтось украв. А це неправда, і жодних платних секцій теж не буде», – зазначив директор закладу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Буде дуже боляче»: діти благають чернігівську владу не знищувати спорт

Романчук навіть запропонував вихід із виниклої ситуації. Причому, за його словами, такий імовірний сценарій підтримує і Андрій Дериземля, начальник управління у справах сім’ї, молоді та спорту Чернігівської міської ради.

«У Чернігові є міська школа, де культивується велоспорт і є велосипеди, які коштують навіть по 5 тисяч євро. Оскільки в тій школі є результати, то їм інвентар і купують. Йдеться про Дитячо-юнацьку спортивну школу «Україна», де директор Ігор Григор’єв. До речі, там виховали чемпіона України з велоспорту і призерів України та Європи. Більше того, Андрій Дериземля питав директора Григор’єва, чи готовий він прийняти нашого тенора з дітьми під своє крило. Він відповів: «Так, ми його чекаємо».

Натомість тренер Кармелюк робить усе, що заманеться. Він пропрацював 21 рік у нашій школі і хоче, щоб нічого не мінялося. А так не буває», – зауважив пан Сергій.

Також він розповів, що Андрій Кармелюк на півставки працює ще в обласній спортивній школі. І що там йому теж пропонують переходити на роботу і тренувати дітей. Тож, мовляв, цього тренера ніхто не збирається ображати та викидати на вулицю.

Поспілкувались із Сергієм Романчуком і про важливість спортивних досягнень, на яких так наполягає Андрій Дериземля.

«Можливо, на місці батьків я теж би з чимось не погоджувався. Але ж спортивна школа – це не клуб за інтересами. Якщо для батьків результати не важливі, нехай влаштують якийсь клуб і запрошують туди того тренера, а він кататиметься з дітьми задля задоволення», – висловив свою думку директор спортивної школи.

Некоректну поведінку і «розруху» на вже колишній велобазі Сергій Романчук пояснив так.

«Давайте не роздувати, як це було зроблено. Чому цей великий зал треба віддавати тренеру, який закриває його на замок і нікого туди не пускає? Наразі там будуть тренуватися спортсмени з інших секцій. У школі немає жодної кімнати, від якої в мене немає ключів», – повідомив він.

Як бачимо, ситуація була і залишається неоднозначною. Проте із пояснень Сергія Романчука зрозуміло, що шкільна адміністрація крапку на секції велоспорту вже поставила. Та батьків юних спортсменів це аж ніяк не влаштовує. Тому сидіти склавши руки вони не збираються, стукатимуть в усі можливі владні кабінеті та доводитимуть, що секція потрібна насамперед для фізкультурно-спортивного розвитку юних містян і що не все в житті міряється грошима.

Ірина Осташко