Цьогорічне свято знань у школах Чернігова минає без традиційних святкових лінійок – їх заборонили задля безпеки учнів та освітян. Утім, навіть попри це, з самого ранку вулиці міста сповнилися щебетанням натхненних учнів. Для першокласників цей день – перше знайомство з новим етапом життя; для одинадцятикласників – це свято з легким серпанком суму, адже попереду останній рік шкільного навчання; решта ж учнів повертається до звичної шкільної рутини. В День знань ми поспілкувались зі школярами, їхніми батьками та вчителями, аби дізнатися, яким для них запам’ятається це 1 вересня та чого вони очікують від нового навчального року.
Цю дівчинку звати Софія, вона першокласниця, під час інтерв’ю дівчинка поділилась з нами найзаповітнішим шкільним бажанням.
«Ну… Хочу щоб у мене тільки двійки були. – Тільки двійки чи щоб не було двійок? – Аааа, тільки 12!»,- Софія – першокласниця.
А от секретом того, що треба робити, аби мати лише самі дванадцятки, з нами поділився Віталій. Цьогоріч він також першокласник, трохи сором’язливо розказав нам, як минув його першовересневий ранок, а потім відповів на одне із запитань, яке найчастіше ставлять першокласникам.
«Плануєш добре навчатися? – Так. – А що будеш для цього робити? – Вчитися добре»,- Віталій – першокласник.
Тож, як бачимо, секрет навчання на «відмінно» розгаданий, залишається лише втілити його в життя. Хоча в умовах сьогодення це надскладне завдання – в Україні продовжується війна. Шкільні будні наразі – неабияке безпекове завдання та перевірка нервів як для освітян, так і для батьків.
«Дуже хвилюємося, але ми сподіваємося на краще, і дитина охоче йде до школи, бо дистанційне навчання – це зовсім не те. Зустріч з однокласниками, дівчатками, хлопчиками – він дуже цього чекав, тому ми сподіваємося лише на краще»,- Олена Докушкіна – мама школяра.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 30 чернігівських шкіл відновили очне навчання
«Складні зараз часи, але ми сподіваємось на краще, що діти навчатимуться в нас очно, здобуватимуть знання, як це потрібно. І що нам ніхто ніде не буде заважати»,- Тетяна Жлобо– мама першокласника.
На можливість останній шкільний рік провести в стінах рідної школи, а не перед монітором комп’ютера сподівається і Вероніка. Цьогоріч вона – випускниця, тож для неї, зізнається дівчина, це важливо.
«Ми раді тому, що вийшли на очне навчання, і тому, що зможемо провести останній рік разом. Сподіваємося, що ми закінчимо його гарно та з гарними спогадами.
Трошки переймаюся, бо незрозуміло, в якому форматі воно буде, бо все може швидко змінитися, але ми продовжуємо готуватися так, як це було минулі роки, бо дистанційне навчання триває вже кілька років, тож ми звикли»,- Вероніка Фесюр – одинадцятикласниця.
До дистанційного навчання звик і Святослав, утім, хлопець ділиться, що початком офлайн-занять неабияк радіє.
«Ну, слухайте, в мене у 9 класі було дистанційне навчання в 28-й школі, воно минуло не скажу, що добре, бо дуже мало уваги приділяли навчанню. Я вважаю і сподіваюсь, що тут будуть гарні вчителі, з якими можна буде домовлятися. Я буду вчитися в математичному класі, для мене це буде складно, але бажання є, мета є, тому все буде»,- Святослав – десятикласник.
Кожен починає цей навчальний рік із власними бажаннями та цілями. Утім, об’єднує нас усіх бажання, аби Україна перемогла і всі діти нашої країни могли проживати своє дитинство без турбот, моторошних новин та уроків в укриттях.
«Я вважаю, що цей навчальний рік принесе нам, звісно, Перемогу. Хотілося б, аби наші діти вчилися під мирним небом, бо цього прагнуть всі зараз. І я думаю, що цей навчальний рік принесе нам щастя, гарні враження та можливість нашим дітям рости в мирній Україні»,- Марина Козубенко – вчителька.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Журналіст Таліна Тарасенко
Оператор Сергій Бутько
