Міська рада внесла зміни до переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади Чернігова, що підлягають приватизації в 2016 році.
Про це ЧEline повідомили в прес-службі Чернігівської міської ради.
Так, до переліку для продажу на аукціоні додатково були внесені 9 об’єктів, що належать до комунальної власності:
— нежитлове приміщення, проспект Миру, 52;
— нежитлове приміщення, вул. Магістратська, 13;
— нежитлове приміщення, вул. Магістратська, 13;
— нежитлове приміщення, вул. Зелена, 4;
— нежитлове приміщення, вул. Гонча, 48;
— нежитлові приміщення, проспект Перемоги, 108;
— нежитлова будівля, проспект Миру, 74;
— нежитлова будівля, нежитлова дерев’яна будівля, залізобетонна огорожа з металевими воротами, вул. Генерала Пухова, 49;
— нежитлове приміщення, вул. Захисників України, 9-В.
Орієнтовна сума коштів, що повинна надійти до міського бюджету після продажу всіх зазначених об’єктів, становить близько 4,2 млн грн.
Водночас нежитлова будівля по проспекту Миру, 74 («Будинок Полторацьких») була виключена з переліку об’єктів для приватизації, адже на сьогодні не має спільної думки щодо визначення майбутнього цієї будівлі в центрі міста.
Голова Фонду комунального майна міської ради Олексій Єпінін зазначив, що недоцільно включати цю будівлю для продажу на аукціоні, адже існує невизначеність у цьому питанні серед громадськості й у сесійній залі, тож необхідно більш ретельно вивчити це питання.
Довідка:
«Будинок Полторацьких» споруджений у 1877-1878 роках на вулиці Шосейній (сьогодні Проспект Миру, біля готельного комплексу «Градецький»). У 1919 р. він став власністю земського лікаря Павла Петровича Полторацького та його родини. У Чернігові цей лікар вважався одним із кращих фахівців, працював у різних лікарнях міста.
Нині адреса будинку – проспект Миру, 74. У ньому до 1961 р. жило три династії лікарів Полторацьких. Їхній старовинний рід бере початок від запорозьких козаків – полковників Семена Палія та Антона Танського.
Тут був культурний центр, збиралися відомі громадські діячі, еліта Чернігова.
Будинок вистояв у буремні часи війн і революцій, проте в 70-х роках ХХ ст. був спалений, розграбований вандалами.
У 1994 р. обласним управлінням культури та архітектури були направлені науково обґрунтовані довідки про архітектурну цінність цієї старовинної споруди.
Чернігівські активісти переконані, що ця будівля має бути взята під державну охорону.
