Буремні 90-ті, Крим і захист Донбасу: життєві баталії військового з Кучинівки
Захищати Україну від ворога на буремний схід пішло чимало добровольців із Чернігівщини. Чимало і досі перебувають на Донбасі. Один із них – старший сержант Олександр Опецько – щира і сором’язлива людина, проста і відверта.
Народився на Чернігівщині у селі Кучінівка Сновського району. Там навчався, там і полюбив. А коли прийшов час йти на військову службу, з гідністю представив свій регіон на теренах колишніх союзів.
Вже тоді отримав перший бойовий досвід. Степанакерт і Сумгаїт, і досі вирують серце і крають душу.
Після служби в армії додалося клопотів і в цивільному житті. Буремні дев’яності загартували. Саме ті часи Олександр згадує, як щасливі. Він створив чудову сім’ю і разом з дружиною Галиною Михайлівною звив на Батьківщині родове гніздечко. Скільки праці і любові вклало молоде подружжя, щоб їхні дівчатка Юля та Наталя мали змогу зростати у новому будинку. Майже своїми руками Сашко, в умовах тотального безгрошів’я, зумів втілити всі побутові задуми у життя. Сашка доля покидала в пошуках доброго заробітку майже по всіх теренах України. Ким тільки не довелося працювати — і зварювальником, і будівельником, і мостобудівником, і шофером.
З особливим захватом він розповідає свої пригоди у Севастополі, тоді ще не анексованому. І весь час, при цьому у нього накочується скупа чоловіча сльоза.
«До цього часу не можу збагнути, як таке могло трапитися,- говорить з розпачем Сашко. — Ніколи не міг подумати, що наш сусід, з нами так поведеться. Спочатку відбере Крим, а потім і на Донбас зазіхнули».
Саме тому, старший сержант запасу Опецько не міг стояти осторонь і прийшов у військкомат, щоб захищати нашу неньку, відстояти її терени і Незалежність.
Тепер волею долі Олександр Опецько водій-санітар 1 окремої танкової Сіверської бригади. Багато хто із військовослужбовців завдячує Олександру, якщо й не самим життям, то – здоров’ям. А все тому, що працює його «медічка» бездоганно!
Єдине, на що бідкається, що в електроніку машини не може влізти, щоб вижати з неї неможливе. Проте головне, на думку старшого сержанта, щоб не було кого на ній возити. І щоб якнайскоріше закінчилася безглузда війна, щоб ворожі найманці звільнили наші території!
Джерело: 1 окрема танкова Сіверська бригада