Після жовтневого перевороту 1917 року доля багатьох панських маєтків – невтішна. Їх руйнували, палили,грабували, заганяли в них свиней… Садиби, яким пощастило більше, використовували як гуртожитки, навчальні заклади, клуби.
Панський маєток у селі Пекарів на Сосниччині зберігся, але нині стоїть покинутою пусткою. Причому дах, вікна, двері, внутрішнє оздоблення – умовні. Між тим, стіни ще міцні, бо зведені з добротної деревини. І якісні дерев’яні колони перед входом збереглися.
Недавно зажеврів вогник, що будівля може отримати друге життя:львів’яни, які начебто займаються збереженням культурно-історичної спадщини, мають намір відродити маєток. Для цього депутати селищної ради навіть змінили статус споруди – із«приміщення школи» на «нежитлову будівлю». Але чи відбудуться доленосні зміни?
Сосничанин Андрій Ткач, який цікавиться історією рідного краю, розповів, що в панському маєтку в селі Пекарів жила пані, яку по-місцевому називали Гупчихою. Вона мала незлу вдачу, до людей, які жили в селі, ставилася добре та пускала до саду, що ріс біля маєтку.
«Маєток – двоповерховий, цікаво, що грубки в ньому були двоповерхові й обкладені гарними кахлями. Гвинтові сходи були, щоправда, нині вони поруйнувалися. У будівлі також особливий підвал. Місцеві розповідають, що навіть коли велика водапідходила до панського маєтку, підвал ніколи не затоплювало. А в дворі з парадного боку росли унікальні дерева, зокрема верба пахуча, якої не так багато в Україні.
У дворі стояли спеціальні грубки, щоб варення варити. Є навіть фотографія, як це відбувалося, і що пані допомагає в цій справі», – у коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Андрій Ткач.
Після 1917 року пані Гупчиха кудись з’їхала і більше про неї нічого не відомо. А маєток став школою для сільських дітей.
«У Пекареві завдяки колишньому сільському голові Миколі Івановичу Попелі були зібрані свідчення, навіть історія села написана. А в приміщенні сільської ради був стенд – мабуть, і нині він є, – про історію села. Є там фотографії і цього панського маєтку разом із в’їзними воротами, помешканням дляперсоналу, що розташовувалося поруч із будинком. Тобто це був повноцінний панський маєток», – повідомив Андрій Ткач.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди: чернігівець – про пережите під час бомбардувань і облоги міста
Як вже зазначалося, нині колишній панський маєток занепадає і школи в ньому давно немає.
«Школа донедавна в Пекареві була, але через непрості демографічні процеси, які до того ж ускладнює війна,відбувається страшне знелюднення на тому кутку. Нині діти, які є, їздять навчатися до іншого села.
Дружина вже згаданого Миколи Івановича Попели колись працювала в цій школі. Ми з історичними розвідками до них їздили, то вона розповідала, що в тому маєтку були повноцінні класи. Після закриття школа стояла зачинена. Але знайшлися люди, місцеві і сторонні, які проникли до будівлі і почалося грабування школи та занепад. Руйнування почалося ще до того, як Пекарівська сільська рада увійшла до об’єднаної громади. Тож ми вже мали сумну ситуацію із занедбаним маєтком, який потихеньку руйнувався. І покрівля пропадала, і всередині усілякі сумнівні люди влаштовували пожежі, можливо, грілися чи з якоюсь іншою метою розпалювали багаття. Там чимало слідів їхньої діяльності. Тепер відновити те, що було, складно», –вважає Андрій Ткач.
Чоловік каже, що чув про плани відродити маєток. Але достеменно про це не знає, хоча й вбачає в цьому позитив.
«Якщо маєток буде відновлений, то однозначно з’являться якісь робочі місця для місцевих людей, і буде ще один туристичний магніт, який вабитиме людей.
Ще у 2018 році заходив до цього маєтку, коли разом із колегою Віталієм організовував кілька велотурів до тієї місцевості. Тоді туристам можна було показати маєток, і всередині його подивитися. На той час у будівлі валялося чимало шкільних наочних посібників, але всі вони застарілі, про радянську добу. Були й відповідні плакати, лозунги тощо», – згадує пан Андрій.
Чіткої відповіді про подальшу долю колишнього панського маєтку у відділі комунального майна Сосницької селищної ради надати не змогли.
«Ситуація була така, що львів’яни зателефонували і запропонували викупити цей будинок, який нині перебуває в дуже поганому стані. Ми почали займатися установчими документами. А в свідоцтві про право власності в колишнійсільській раді цей маєток значився як будівля школи. І поки ми змінювали цільове призначення цієї будівлі, тобто що це нежитлова будівля, бо школи не можна на приватизацію виставляти, займалися установчими документами і нині розробляємо технічну документацію, львів’яни притихли. Будуть вони викуповувати цю будівлю чи ні – ніхто гарантії дати не може. Вони вже починають казати, що діятимуть залежно від того, яка буде стартова ціна, також, мовляв, щоб щось купити, їм треба щось продати», – повідомили у відділі комунального майна Сосницької селищної ради.
Тож чи справді львів’яни готові відроджувати маєток заради збереження його історичної цінності, чи з якоюсь іншою метою –наразі не відомо. Як і не знають, коли це буде і чи буде взагалі.
Ірина Осташко
Фото з інтернету
