Нині стало відомо одразу про кілька телевізійних серіалів, показ яких заплановано на кінець грудня цього року. Поки що суспільство найбільше вразило те, що фінансування автори отримали з держбюджету і воно, м’яко кажучи, не вирізняється скромністю.
На сайті Prozorro поступово почала з’являтися інформація про виділення державних грошей на виробництво серіалів, які транслюватимуть на телеканалах «Дім» і «FreeДом». Суми приголомшливі. На «Санаторій «Незабудка» виділили майже 10 мільйонів гривень, а на «СМТ Інгулець» – аж 33 мільйони.
А яке ставлення чернігівців до того, що в Україні в часи війни на зйомку серіалів і фільмів планують витрачати десятки мільйонів гривень?
Віктор Бистров, депутат Чернігівської міської ради
На сьогодні, на жаль, у держави загалом відсутні правильні під час війни пріоритети. Це стосується всіх: державних органів, місцевого самоврядування та навіть населення. Відбувається це насамперед завдяки наданню масштабної міжнародної допомоги. Якби її не було, ми давно мали б курс до іноземних валют 1000 чи 100 000 гривень за одиницю, затримку у виплаті заробітних плат і пенсій, гіперінфляцію, безробіття та всі інші негаразди, що супроводжують війни.
Хтось купує барабани, хтось замовляє бенкети в ресторанах, хтось займається корупцією, яку під час війни можна прирівнювати до мародерства, хтось планує зйомку серіалів за бюджетні кошти.
Моя думка: Президент, КМУ, Верховна Рада, місцеве самоврядування повинні визначитися з пріоритетами та докласти всіх можливих і неможливих зусиль для нашої якнайшвидшої Перемоги та посилення відповідальності для чиновників і людей, які нам у цьому заважають. Можливі кроки – це позбавлення громадянства за корупцію в особливо великих розмірах під час воєнного стану.
Юрій Дахно, краєзнавець із села Москалі
Дивлячись на те, про які саме фільми та серіали йдеться. Не хотілося б, звісно, щоб це робили на збиток ЗСУ. Але якщо це фільми проукраїнського змісту, ідеєю яких є національно-патріотичне виховання, то я не був би настільки категоричним.
Що ж стосується інших, розважальних, жанрів – категорично проти. Не на часі. Ліпше спрямувати ці ресурси в інше русло.
Максим Блакитний, кандидат історичних наук
Тільки щоб не за бюджетні кошти зйомки відбувалися. Хай залучають закордонні гроші. Бюджетні – тільки на армію та відбудову знищеного житла.
Наталія Найдюк, журналістка
Моє ставлення негативне. Під час війни треба повністю фінансувати військових і все, що наближає Перемогу. 400 млн грн – це, грубо кажучи, 1000 антидронових рушниць або 2500 мавіків, які можна купити, а не збирати на них із донатів українців… Культуру, звісно, треба підтримувати також, але це точно не про серіали…
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українське VS російське: яке телебачення дивляться на Чернігівському прикордонні
Микола Силенко, виконавчий директор у Чернігівському регіональному відділенні Асоціації міст України
Ставлення вкрай негативне. Центральна влада, як виявилося, зовсім не має механізму контролю за ефективністю використання державних коштів. Усе відбувається якось хаотично. Особливо мене обурила погроза Давида Арахамії в бік мерів міст. Коли ж ми почали «копати глибше», то виявилося, що саме з легковажного голосування народних депутатів у парламенті кошти державного бюджету йдуть навсібіч. Тому соромно за таких нардепів і такий уряд у часи війни: самі їздять по світу з простягнутою рукою, а «під носом» десятки і сотні мільйонів йдуть на «хатєлки» наближених.
Сєргєй Карась, журналіст
Минулого тижня я ходив на Бобровицю трохи допомогти волонтерам із «Бо можемо» розібрати завали, на які російські окупанти перетворили будинки чернігівців. Так, минуло більше ніж рік, і не всі постраждалі не лише не отримали нового житла, не відбудували те, що було, а й навіть не всі завали змогли розібрати. Мені згадалося, як влітку 2022-го, коли я так само ходив на Бобровицю допомагати розбирати завали, у дворі мого будинку вкладали новий асфальт і робили парковку під під’їздом (хоч будинок стоїть із 70-х і, як я розумію, попередні 50 років успішно обходився без ремонтів). Цієї необхідності ремонту прибудинкової території в розбомбленому місті я не розумію досі. Тож я проти виділення державних грошей на серіали на кшталт «СМТ Інгулець».
Як з’ясувалося, поки Україна кілька місяців анонсувала контрнаступ, ворог до нього підготувався. Тож дрони, автівки, приціли, переобладнання цивільних кораблів (на кшталт чернігівського «Казбека») для річково-морського флоту України тощо зараз необхідні значно більше, ніж серіали. Та й потрібні ті дрони й автівки ще «на вчора».
Однак є тут і «але». Нещодавно один відомий гурт випустив пісню «Каштани», присвячену, власне, чернігівським каштанам. Проте, якщо чернігівці пройдуться, наприклад, вулицею Всіхсвятською, то побачать, що чернігівські каштани дуже хворі (їх вбиває мінуюча каштанова міль) і, з великою ймовірністю, якщо їх не лікувати, до української Перемоги чернігівські каштани не доживуть. Ось на це лікування чернігівських каштанів на місці чернігівської влади я пошукав би навіть не бюджетні кошти, а якісь міжнародний грант (бо тут також треба дивитися правді в очі: далекі від нашої війні європейці на порятунок каштанів охочіше даватимуть рідні євро чи крони, ніж на переобладнання «Казбека» для потреб ВМС ЗС України). А ось ті гроші, які вивільняться з бюджету завдяки цьому гіпотетичному гранту варто було б спрямувати на ЗСУ.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Ірина Осташко
